РІВЕНЬ АНТИОВАРІАЛЬНИХ АНТИТІЛ У ЖІНОК ІЗ ЗАПАЛЬНИМИ ЗАХВОРЮВАННЯМИ ЯЄЧНИКІВ

Abstract

Вступ. Аутоімунний оофорит (АО) - це складна багатофакторна нозо-логічна форма оваріальної недостатності. За сучасними даними, близько 20,0% клінічних спостережень АО обумовлені високим інфекційним інде¬ксом. АО як причина первинної яєчникової недостатності, складає 43-69% при гіпергонадотропній гіпофункції, при нормогонадотропній - 19,2-31,5% [1,3,8]. За даними науковців [5, 6], у 22,3% у жінок з хронічними сальпін- гоофоритами формується оваріальна недостатність з наявністю циркулю¬ючих і фіксованих антиоваріальних антитіл. На даний час немає єдиної те¬орії патогенезу АО. Тривалий час формування АО пов’язували з развитком полігландулярного аутоімунного синдрому. Відмічено часте поєднання (до 50%) аутоімунного процесу в яєчниках з аутоімунним тиреоїдитом, недо¬статністю кори наднирників та ін. Ця особливість, на думку науковців, вказує на спільні механізми аутоімунних процесів. Метою даної роботи було дослідити рівень антиоваріальних антитіл у здорових жінок та у жінок з хронічним оофоритом. Матеріал та методи дослідження. Нами обстежено 40 жінок репродук-тивного віку, які розподілили на дві групи: І - основна - ЗО жінок репроду-ктивного віку, у яких виявлено хронічний оофорит в період загострення або за клінічно-анамнестичними даними. II - гонтрольна - 10 репродукти¬вно здорових жінок, які народжували. Визначення антиоваріальних антитіл проводили за допомогою імуно- ферментного аналізу (набори фірми Віовегу Оуагі-АпІіЬосіі-ЕІЛ.ЗА) для ви-значення в сироватці крові аутоантитіл направлених проти оваріальних ан-тигенів. Одночасно із визначенням антиоваріальних антитіл, досліджували го-рмональний гомеостаз, показники неспецифічного і специфічного імунно¬го захисту. Проводили бактеріологічне та бактеріоскопічне дослідження, УЗД органів малого тазу. Статистичну обробку проводили за допомогою програмного пакету 8ТАТІ8ТІСА-5.5 А(8іаГ8оНДпс.,СІІІА). Достовірність різниці (р<0,05) визначали з використанням гікритерія Стьюдента. Результати дослідження та їх обговорення. Результати дослідження показали, що у жінок репродуктивного віку з хронічним сальпінгоофори- том рівень антиоваріальних антитіл склав 86,6±4,7 Од/мл (26 жінок), у другій клінічній групі - 6,7±0,8 Од/мл (8 жінок). Хронічні запальні захворювання яєчників у жінок репродуктивного віку викликали утворення антиоваріальних антитіл в період загострення у 45,7% обстежених, на стадії клінічно-лабораторного обстеження - у 23,7% пацієнток з формуванням оваріальної недостатності. У розвитку аутоімун- ного оофориту етіопатогенетичними чинниками були тривалість захворю¬вання більше 5-ти років, мікст форми з переважанням хламідійно- гонорейного інфікування в поєднанні з СогупеЬасїегіит, КіІБзегіа, ЕпїегоЬасїегіасеа. В результаті досліджень, встановлена залежність між утворенням ци-ркулюючих антиоваріальних антитіл і тривалістю запального процесу. Аналіз анамнестичних даних пацієнток основної та контрольної груп показав наступне: середній вік пацієнток основної групи склав 33,0±0,6 роки, контрольної - 32,0±0,8 роки (р>0,05). В основній групі кількість пацієнток, які вагітніли всього склала 70,0%, із них: 50,0% склали пацієнтки, які мали одну або дві вагітності і 20% - пацієнтки які мали три вагітності і більше. У свою чергу в контро¬льній групі ці ж показники склали: всього пацієнток, які вагітніли - 100%, з них мали одну або дві вагітності 70,0%, три і більше вагітності - 30,0%. Отже, можна припустити, що у 30,0% пацієнток основної групи мали пер¬винне безпліддя і у 50,0% пацієнток-вторинне. За анамнестичними даними виявили, що у основній групі одні або двоє пологів було у 50,0% жінок, а три і більше пологів - не було у жодної з пацієнток. У контрольній групі: одні або двоє пологів було у 70,0% жінок, а три і більше пологів було у 30,0% пацієнток. Отже, у пацієнток основної групи три і більше вагітності завершувалися самовільними викиднями. Висновки 1. Антиоваріальні антитіла присутні у жінок репродуктивно здорових так і у хворих із хронічними сальпінгоофоритами. 2. Важливим чинником у виникненні безпліддя є хронічний сальпін- гоофорит; 3. Визначення антиоваріальних антитіл є важливим кроком у розвитку репродуктології; 4. У розвитку аутоімунного оофориту етіопатогенетичними чинника¬ми є тривалість захворювання на сальпінгоофорит більше 5 років.