ПІСЛЯПОЛОГОВИЙ ПЕРІОД У ПОРОДІЛЬ З ГІПОГАЛАКТІЄЮ

Abstract

Раціональне харчування передбачає, в першу чергу, вигодовування дітей першого року життя грудним молоком матері. Унікальність грудного молока полягає в тому, що це - найбільш здорова, оптимально збалансована природою їжа, яка легко засвоюється. Вона повністю задовольняє всі харчові і енергетичні потреби дитини від народження і не менше ніж до 5-6 місяців життя без яких-небудь добавок 12]. Серед багатьох проблем грудного вигодовування самою частою є скарга матері на те. що у неї не вистачає моло¬ка. Гіпогалактія - це зниження секреторної діяльності молочних залоз в період лактації |1] Розрізняють первинну' і вторинну гіпогалактію. Первинна зу мовлена анатомічними і функціональними особливостями молочних залоз, а також важкими захворюваннями ма-тері. пов 'язаними з екстрагенітальною патологією (цукровий діабет, зоб дифузний токси-чний) зустрічається рідко, тільки у 4-10% жінок, А також серед причин гіпогалактії мож-на виділити наступні фактори: генетичний і ятрогенний. До останнього відносять випад¬ки застосування у вагітних і породіль медикаментозних засобів, які активують і стиму ¬люють пологову діяльність (естрогени, простагландини, окситоцин). В подальшому у породіль, які отримували ці препарати, в перші години і доби після пологів відсутня лак¬тація чи вона проявляється в більш пізні терміни і є недостатньою [3]. Вторинна ппогалактія може бути викликана ускладненнями вагітності, пологів і після¬пологового періоду (пізні гестози вагітних, анемії вагітних, маткові кровотечі та ін ), а також порушення режиму, нераціональне харчування, психічні та фізичні перенавантаженвя. не¬правильна організація режиму годування новонародженого та техніка годування, захворю¬вання молочшіх залоз (тріщини сосків, мастити). Вторинна гіпогалактія в більшій мірі тим¬часовий стан. Якщо при первинній гіпогалактії ми маємо обмежені можливості лікування, то при вторинній гіпогалактії можливо при своєчасному лікуванні відновити лактацію. Для цього необхідно з’ясувати причину, яка викликала гіпогалактію [3. 4]. Можна виділити особливу гру пу жінок по розвитку первинної гіпогалактії - це жін-ки, які перенесли операцію кесаревого розтину За годинами виникнення розрізняють ранню гіпогаїактію. Вона проявляється в перші 10 днів після пологів. І пізню гіпогалак- тію. яка виникає після 10 днів [5]. Нами обстежено 60 породіль, які розподілили на дві групи: 1 - основна - ЗО жінок із зниженою лактаційною функцією. II - контрольна - ЗО породіль із збереженою лакта-ційною функцією. У всіх жінок було вивчено анамнез життя, перенесені соматичні та гінекологічні захворювання, особливості менструальної і дітородної функцій, перебіг вагітності, пологів і післяпологового періоду. У новонароджених визначали стан при на-родженні. оцінку за шкалою Апгар. первинне зменшення маси тіла і ступінь її відновлен¬ня до четвертої-п ятої доби життя, особливості перебігу періоду ранньої постнатальної адаптації. Лактаційну функцію у пацієнток оцінювали на четверту-п'яту добу післяполо¬ гового періоду на підставі клінічних спостережень за породіллями, добовою кількістю молока, що продукується, за введенням новонародженим прикорму сумішшю, а також за показниками втрати маси та її відновлення у дітей впродовж перших чотирьох-п'яти діб після народження. Нормальною лактацією вважали стан, за якого прикорми не вводили¬ся, максимальна втрата маси тіла новонароджених не перевищувала б %, відновлення початкової маси не менше 95% протягом раннього неонатального періоду. При оцінці ступеня недостатності функції лактації використовували класифікацію С. Н. Гайдукова (1999): І ступ, тяжкості - дефіцит молока не більше 25 % від необхідної кількості, II ступ - 50 %, III ступ. - до 75 %, IV ступ. - понад 75 %. Для постановки діаг-нозу недостатності функції лактації (гіпогалактія) брали до уваги дані анамнезу, наявнос¬ті екстрагенітальних захворювань, ускладнення перебігу вагітності, пологів і післяполо-гового періоду. Статистичну обробку отриманих результатів проводили на персональному комп'ютері ІВМ з допомогою статистичної програми Ехсеї. використовуючи методи ва-ріаційної статистики. Достовірність відмінностей ознак встановлювали за допомогою I- критерію Стюдента Різниці показників вважали достовірними при значенні р<0,05. Наявність гінекологічних захворювань в анамнезі розглядається як чинник ризику різних порушень репродуктивної системи, що призводить до гормональних зрушень, по-рушення дітородної функції з подальшими ускладненнями післяпологового періоду, а також впливає на становлення і тривалість лактації. Гінекологічні захворювання в анам¬незі мали 23 (76.6 %) жінок основної групи і 11 (36,6 %) - контрольної (р<0,()5). Запальні захворювання жіночої статевої сфери в обох групах відмічатися приблизно з однаковою частотою. У той же час порушення менструальної функції достовірно частіше визначати-ся в основній групі - 21 (70 %) жінки, порівняно з контрольною - у 4 (13,3 %) (р<0,05). В основній групі у структурі порушень менструальної функції звертає на себе увагу пере-важання таких нозологічних форм, як дисменорея - у 5 (16,6 %), поліменорея - у 2 (6,6 %), нерегу'лярні менструації - у 12 (40 %) жінок. Лише в основнііі групі в анамнезі було виявлено такі порушення, як пізнє менархе - у 1 (3,3 %), гіпоменструальний синдром - у 1 (3,3 %) пацієнтки. При аналізі акушерського анамнезу слід зазначити, що кожна третя породілля як основної, так і контрольної групи, мала в анамнезі артифіціальні аборти: 11 (36.6 %) і 9 (ЗО %), відповідно. У кожної другої жінки основної гру пи (16, 53,3 %) були вказівки в анамнезі на невиношу вання вагітностей, здебільшого за рахунок самовільних абортів - у 12 (40 %). а також на передчасні пологи - у 3 (10 %). Неускладнений перебіг післяполо-гового періоду' реєструвався значно рідше в основній групі породілей - у 4 (13,3 %), ніж у' контрольній - у 16 (53,3 %). Нормальний перебіг післяпологового періоду в основній групі було відмічено у 4 породіль, що склало 13,3 %, у контрольній - у 16 (53,3 %). Зни-ження функції лактації - у 22 (73,3 %) жінок основної групи та у 4 (13,3 %) - контрольної групи, субінволюція матки - у 4 (13,3 %) жінок основної групи та у 1 (3.3 %) жінок конт-рольної групи. Оскільки субінволюція матки відмічалася значно частіше в жінок основ¬ної групи, нами проаналізовано чинники, які сприяють виникненню цього ускладнення. У жінок основної групи значно частіше реєструвалися захворювання серцево-су'динної системи: у 8 (26.6 %), а у контрольній групі - у 4 (13.3 %). Наявність запальних захворю-вань органів малого тазу в анамнезі можна розглядати як чинник, що впливає на інволю-цію матки та зниження лактаційної функції в післяпологовому періоді. Так, хронічний сальпінгоофорит зареєстровано у більшості породілей обох груп: в основній групі - у 19 (63,3 %), в контрольній - у 7 (23,3 %) (р<0,05). Половина породілей з субінволюцією ма-тки вказувати на наявність в анамнезі ерозії шийки матки - в основній групі - у 2 (50 %). У жінок при зниженні функції лактації відмічається в анамнезі висока частота порушень менструального циклу і хронічного сальпінгоофориту: в основній групі - у 21 (70 %) і 19 (63,3 %), в контрольній - у 4 (13,3 %) і 5 (16,6 %), відповідно (р<0,05). Невиношування вагітності в анамнезі як чинник розвитку гіпогатактії зареєстровано у 53,3 % жінок осно-вної групи. При гіпогалактії у більшості породілей основної групи відмічалася загроза перери-вання вагітності - у 14 (46,6 %), гестоз - у 10 (33,3 %). анемія - у 27 (90 %), плацентарна недостатність - у 12 (40 %), у контрольній групі - у 16,6, 3,3, 53,3 та 6,6 % спостережень, відповідно (р<0,05). Найвагомішими інтранатаїьни.ми чинниками для порушень лакта-ційної функції після пологів були аномалії пологової діяльності і крововтрата понад 500 мл, які реєструвалися в обох групах майже з однаковою частотою. Як в основній, так і в контрольній групі породілей нами не отримано достовірно значущих перинатальних чинників серед доношених новонароджених, які б впливали на становлення лактації в післяпологовому періоді. За даними ретроспективного аналізу виявлено, що у жінок з порушенням лактації повільніше збільшувалася маса тіла (лише до 5-ї доби відновлюва¬ли початкову масу тіла.