РІВЕНЬ АНТИОВАРІАЛЬНИХ АНТИТІЛ ЯК МАРКЕР ЗАПАЛЬНИХ ЗАХВОРЮВАНЬ ЯЄЧНИКІВ

Abstract

Факт появи аутоантитіл, тобто антитіл проти власних антигенів - компонентів різ¬них тканин організму не властивий нормальному організму, оскільки заірожує некеро- ваиим саморуйнуванням власній: тканин без видимих причин і навіть повною його смертю [1, 3, 4]. Тому і блокується поява антитіл до власних антигенів. Але повністю заперечувати фізіологічну роль вироблення антитіл проти власних аутоангигенів було би не зовсім коректно [2, 6, 7] . Поява антитіл проти пошкоджених в результаті яких- небудь причин власних клітин відіграє в якійсь мірі саногенну роль, оскільки дозволяє швидше видалити їхз організму [3, 5]. Природні аутоантитіла у здорових осіб можуть бути і специфічними ауто антитілами при аутоімунних хворобах. Нами було обстежено ЗО жінок, які були розподілені на наступні групи: • Контрольна 10 репродуктивно здорових жінок, у яких в анамнезі були пологи (від 1 до 3 х); » Основна - 20 жінок з безпліддям трубного ґенезу, які були включені в програму запліднення in vitro. Хронічний сальпінгоофорит спостерігається в основній групі в 12 осіб, що відпові¬дає 60*3,7% в той час як у контрольній цей показник становить 2 осіб, іцо відповідає 20*1,2%. Значне переважання кількості жінок, що хворіють хронічним сальпінгоофо- ритом в основній групі свідчить про можливість виникнення аугоімунного сальиінґоо- фориту у даної групи пацієнтів. Із даних анамнезу обстеження на TORCH інфекції, в основній групі вірус простого герпесу спостерігався у 8-ми пацієнток, що складало 40*1,2%. Показники виявлення цитомегаловірусу в основній групі становили 7 пацієн¬тів, що відповідає 35±0,9%. Показники позитивних результатів обстеження на хламідію в основній групі, становили 7 осіб, що у відсотковому значенні склало 35±0,9%. Показ¬ники виявлення уреаплазми склали 4 осіб, що відповідає 20*0,8%. Мікоплазмоз і три- хомоніаз не виявлялись в основній групі, а токсоплазма, в цій ж групі, визначилась у 10 осіб, що становить 50*0,9%. Гриби роду Candida визначалися у 3 пацієнтів основної групи, що становить 15±2,3%. В порівнянні із основною у контрольній груш вірус простого герпесу не був виявле¬ний. Цитомегаловірус був виявлений у однієї жінки контрольної групи, що склало 10*0,1 % і в порівнянні із основною групою є значно меншим показником. Токсоплазма була виявлена у 1 жінки контрольної групи, що відсотково склало 10±0,1%- уЮ разів менше ніж в основній групі. Гриби роду Candida були виявлені у однієї жінки, що скла¬ло 10±0,1%, що у 3 рази є менше ніж в основній групі. В контрольній групі рівень антиоваріальних антитіл був 7,1±0,9. а в основній групі 4.1і0,5, що в 1,7 разів менше, ніж в контрольній групі. Зниження рівня антиоваріальних антитіл у пацієнток основної групи відмічався то¬му, що у даної групи був обтяжений акушерсько ■гінекологічний анамнез і проявлявся у наявності хронічних сальпінгоофоритів, штучних абортах, самовільних викиднях, за¬хворюваннях яєчників, в тому числі полікістоз яєчників, порушеннях оваріально - менструального циклу, викрібаннях матки, прийманні оральних контрацептивів, прове¬денні лапароскопічних операцій, неодноразових стимуляцій суперовуляцій, що могло призвести до виснаження яєчників. З іншого боку, саме за рівнем антиоваріальних ан¬титіл можна говорити про функціональну активність яєчників. Висновки: • Антаоваріальні антитіла присутні як у репродуктивно здорових жінок так і в хво¬рих із безпліддям; • Рівень антиоваріальних антитіл може бузи як підвищений, так і понижений, в за¬лежності від патологічного процесу, що зумовив безпліддя (в основному це запальні процеси яєчників). І в одному і в іншому випадку це може свідчити про безпліддя;