ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ЛІКУВАННЯ БЕЗПЛІДДЯ АСОЦІЙОВАНОГО З ЕНДОМЕТРІОЗОМ

Abstract

У жінок з ендометріозом частота настання вагітності знижена до 2-10% [5,8, 111 в місяць на відміну від здорових жінок, у яких вона досягає 15 20% [4, 10]. За даними Tummon I.S. і співавт. у пацієнток з ендометріозом вірогідність вагітності, розрахована на цикл внутрішньо маткових інсемінацій, склала 3,6% в порівнянні з 12% у жінок гру¬пи контролю. До теперішнього часу сучасна наука не в змозі дати об’єктивну відповідь на питан¬ня, чому евдометріоз веде до виникнення безпліддя. Патогенез безпліддя при ендомет- ріозі до кінця не вивчений і причинно наслідковий взаємозв’язок між ними достовір¬но до кінця не встановлений. Однією із методів діагностики є гістеросальпінгографія (метросальпінгографія, гіс- терографія, метрографія) — метод рентгенологічного дослідження матки і маткових труб за допомогою введення в них рентгеноконтрастної речовини. Цей метод широко застосовується в акушерсько-гінекологічній практиці [1, 3, 9]. Незважаючи на появу різних інших досліджень, гістеросальпінгографія не втратила свого діагностичного значення і сьогодні, продовжуючи залишатися провідним мето¬дом у дослідженні внутрішніх статевих органів. Мста цього дослідження: проаналізувати можливості використання різних форм ко¬нтрастної речовини ліпіодол при проведенні гістеросальпінгографії з лікувально- діагностичною метою при різних формах жіночого безпліддя. Твердження про те, іцо діагностична процедура для оцінки прохідності маткових труб може, сама по собі, підвищити рівень запліднення та народжуваності було запро¬поноване більше 60 років тому. Так було виявлено збільшення числа вагітностей впро¬довж 4 місяців після процедури ГСГ з використанням жиророзчинних контрастних ре¬човин, у' жінок з довготривалим безплідцям.( Weir 1951). Проаналізована світова літе¬ратура відносно використання контрастних променевих методів у дослідженні жіночо¬го статевого тракту при жіночому безплідді [14]. Традиційна (рентгенівська) гістеросальпінгографія використовується як метод оцін¬ки будови порожнини матки та прохідності труб. Метод дає змогу виявляти трубне безпліддя у 96,2% пацієнтів ] 1]. Хоча є повідомлення про зростання імовірності вагіт¬ності після рентген-гістеросальпінгографії [2], сам метод вважається виключно діагнос¬тичним [7], тоді, як при соногістеросальнінгографії з використанням водорозчинних контрастів можна Хоча діагностичне значення ГСГ, як правило, не викликає сумнівів, терапевтичний ефект цієї процедури при безплідді визнають не всі. Деякі автори не знаходять збіль¬шення показника вагітності після ГСГ, але Palmer повідомив, що 75% жінок, у яких при ГСГ була виявлена прохідніст ь маткових труб, а число сперматозоїдів у їхніх чоловіків було нормальне, завагітніли протягом 1 року після цієї процедури. Це в 3 рази переви¬щує частоту вагітностей в порівнянні з хворими, яким не проводилась ГСГ. Терапевти¬чний ефект ГСГ визначається такими моментами: 1) відбуваються механічне очищення труб, виштовхування з цих слизових пробок; 2) труби розпрямляються, що призводить до ліквідації їх спайок з очеревиною; 3) стимулюється функція трубних війок; 4) поліпшується якість слизу; 5) йод, який входить до складу контрастної речовини має бактерицидну дію на сли¬зові оболонки. Якщо після ГСГ дійсно підвищується фертильність, то чи є різниця в дії жиро-і во¬дорозчинних контрастних засобів? За даними Gillespie, протягом року після викорис¬тання масляної середовища запліднення мало місце в 41,3% випадків, тоді як після за¬стосування водорозчинних засобів воно спостерігалося лише в 27,3% випадків. У неда¬вньому проспективному дослідженні Schwabe і співр. терапевтичний вплив етіодола було підтверджено. За 4 міс після проведення ГСГ з цією контрастною речовиною зава¬гітніли 78% жінок з нез’ясовним безпліддям. При використанні водорозчинного агента результат склав 10%. Етіодол не тільки позитивно впливає на фертильність, але і до¬зволяє отримати краще зображення на знімку, ніж водорозчинний контраст, а також рідше викликає біль при введенні. Гідротубація є ефективним лікувальним методом при грубній формі жіночого без¬пліддя |10|. Існують непереконливі дані про зменшення тривалості настання вагітності після гідротубації при використанні жиророзчинних контрастів порівняно з гідрофіль¬ними 18]. Проте більшість дослідників не вказують на вплив властивостей контрасту на швид¬кість настання вагітності після гідротубації [9j. Все більше фактів запропонував тера¬певтичний вплив гістеросальпінгографії з жиророзчинною контрастною речовиною (Джонсон та ііг, 2006). Результати рацдомізованого дослідження показали яскраво ви¬ражений терапевтичний сфскі ліпіодол промивки за 6 місяців спостереження у жінок з безпліддям асоційованим з ендометріозом (Джонсон та ін., 2004). Lipiodol— промивка стала рутинною процедурою лікування безпліддя в Новій Зелан¬дії для сімейної нари з нез’ясованим безпліддям, особливо там, де мас місце ендометрі- оз у жінки (Brent та ін., 2006). Ефект ліпіодолу на ендометріи заслуговує подальшого дослідження. Lipiodol- промивка в даний час являє собою альтернативний варіант лікування, який може бути більш привабливим для багатьох пар. Переваги ліпіодол- промивки в тому, що ця методика є менш інвазивною, ніж ЕКЗ або лапароскопія, є відносно нєдороговар- тісною .також вагітність досягається за рахунок статевого акту таким чином, він вважа¬ється більш «природнім» і немає підвищеного ризику багатоплідної вагітності, (про¬блема, яка була пов’язана з багатьма іншими варіантами лікування безпліддя). На закінчення, Lipiodol- промивка є ефективним методом підвищення фертильності для жінок з нез’ясованим безпліддям і жінок з ендометріозом в контексті з нез’ясованим безпліддям. Його слід розглядати як можливий метод першої лінії ліку¬вання безпліддя для таких жінок, особливо в умовах, коли ресурси для інших допоміж¬них репродуктивних технологій обмежені. Промивання груб покращує показники настання вагітності и жінок з безплід-дям, що пов’язане з ендометріозом. Промивання труб жиророзчинним розчином порівняно з відсутністю втручання в безплідних жінок асоціюється зі значним збільшенням шансів настання вагітності (ВШ за Peto 3,30,95/<і ДІ 2,00 - 5,43) і живо народження (ВШ за Peto 2,98,95% ДІ 1,40 6,37). Найкращий ефект спостерігається у жінок з ендометріозом : імовірність настання вагіт¬ності (ВШ за Peto 6,76.95% ДІ 2,14 - 21,35 ) і живонародження (ВШ за Peto 5,17,95% ДІ 1,55 17,23) (4, 14].