АКТУАЛЬНІ ПИТАННЯ ВПРОВАДЖЕННЯ БОЛОНСЬКОЇ СИСТЕМИ У ВИКЛАДАННІ ДИСЦИПЛІНИ «АКУШЕРСТВО І ГІНЕКОЛОГІЯ»

Abstract

Основною характерною рисою навчання за методикою Болонського університету, визнаного та підтриманого багатьма країнами світу, а тепер й Україною, є активна самостійна робота студентів за чітко складеною систематизованою програмою з уніфікованим контролем за рівнем набутих знань за загальноприйнятими вимогами із метою створення уніфікованої професійно-кваліфікаційної моделі випускника-спеціаліста. Тут же була запропонована та впроваджена в роботу університетів, які приєдналися до Болонського процесу, кредитно-модульна система оцінки набутого студентами об’єму знань та вмінь, що дає можливість більш тісного контакту на єдиній основі між навчальними закладами, викладачами, студентами та випускникам. Процес навчання не повинен бути процесом передачі знань від викладача до студента. Знання мають бути отримані в процесі активної особистої діяльності студента. Значущість акушерства і гінекології в лікарській практиці важко переоцінити. З гінекологічними хворими доводиться часто стикатись лікарям різних профілів, особливо з невідкладними станами. У більшості вони утруднені для діагностики і потребують великої лікарської майстерності та клінічного мислення, ю оскільки необхідно терміново розібратись в діагнозі. Рання діагностика визначає подальшу тактику ведення хворого і ефективність лікування та є невід’ємною для попередження серйозних ускладнень. Тому доцільне викладання акушерства і гінекології всім випускникам медичних факультетів вузів з тим, щоб захворювання сечостатевої системи були своєчасно діагностовані і хворі отримували більш кваліфіковану допомогу з боку не лише гінекологів, але й лікарів інших профілів. Проведення навчання студентів за принципами Болонського процесу на кафедрі акушерства і гінекології з курсом дитячої та підліткової гінекології БДМУ розпочато у 2008-2009 навчальному році в VII семестрі на медичному факультеті та факультеті підготовки іноземних громадян. Перед працівниками кафедри були покладені наступні завдання: розробка робочої програми навчальної дисципліни, визначення форм контролю, критеріїв оцінювання знань студентів, підготовка навчально-методичного забезпечення, контроль ефективності індивідуальних занять зі студентами. Вивчення дисципліни акушерство та гінекологія здійснюється впродовж четвертого, п’ятого та шостого року навчання. Програма дисципліни включає 4 модулі. До складу навчально-методичного комплексу з акушерства і гінекології входять календарно-тематичні плани лекцій і практичних занять, тематичні плани самостійної (позааудиторної) та індивідуальної роботи студентів, методичні розробки лекцій, практичних занять для викладачів та методичні вказівки до практичних занять і самостійної роботи для студентів. Кожне практичне заняття забезпечене набором тестових завдань та ситуаційних задач для контролю рівнів знань, тематичними таблицями. Винятково важливу роль в педагогічному процесі відіграють клінічні лекції з демонстрацією тематичних хворих. При читанні лекцій враховуємо ту обставину, що слухачі пройшли певний курс навчання в медичному вузі. Студенти під наглядом асистентів працюють в палатах, обстежують хворих. Одним з основних моментів роботи є постановка попереднього діагнозу та призначення плану обстеження і лікування хворого. Даний вид роботи направлений на формування у студентів навиків клінічного мислення, творчої уяви та моделювання тактики лікаря в конкретній клінічній ситуації. Впродовж навчального року студенти неодноразово працюють в маніпуляційних, оглядових, операційних гінекологічних відділень та відділеннях акушерського корпусу. Опираючись на типову програму, на кафедрі розроблений перелік практичних навиків, якими повинен оволодіти кожен студент і здати їх протягом модуля біля ліжка хворого або на фантомах. Одним із засобів уніфікованого контролю за самопідготовкою студентів є тестові завдання. З моменту впровадження у вищих закладах України ліцензованих тестових іспитів на кафедрі були розроблені уніфіковані тестові завдання за кожною темою заняття та створено банк тестів. На сьогодні ця база тестів оброблена та розбита на робочі поточні тести. По 20 тестів для кожного студента для визначення вихідного та кінцевого рівня знань. Крім цього кафедрою було розроблено ефективне поєднання самостійної роботи її студента та уніфікації контролю знань при вирішенні клінічних ситуаційних завдань, застосування яких було впроваджено в навчальний процес кафедри давно. Ситуаційні завдання даються кожному студенту. Питання фіксовані. Відводиться певний час на вирішення завдання, отже, студент повинен проявити рівень індивідуальної підготовки до заняття, рівень компетентності в цьому питанні. Відповіді на питання оцінюються в балах. Чим більше правильних відповідей, тим вища оцінка роботи. Такі ситуаційні завдання та набори тестів за темою досить зручно використовувати не тільки під час практичних, але й на відробках пропущених занять, при навчанні за індивідуальним графіком, на залікових заняттях. Результати оцінуються в балах, що враховуються при виставленні семестрової оцінки. Лектори методом тестування можуть проводити контроль знань лекційного матеріалу в студентів, які мають багато пропусків. Значну увагу кафедра приділила організації роботи студентів над темами, винесеними згідно з програмою тільки на самостійне позааудиторне вивчення. Викладачами були розроблені методичні вказівки за кожною темою з визначенням актуальності теми, навчальних цілей, коротким змістом матеріалу, завданнями та тестами для самоперевірки, списком основної та додаткової літератури. Окрім цього були складені тестові завдання для контролю за кожною з цих тем. Оцінка виставляється в балах, що впливає на середню успішність. Але кафедра не відмовилася й від традиційного опитування студентів під час аудиторних занять та під час роботи біля ліжка хворого, що так само оцінюється балами. Ми вважаємо доцільним залишити в підготовці студента-медика можливість живого спілкування як з викладачем, так і з колегами по навчанню, без чого підготовка лікаря не може бути повноцінною. Адже під час спілкування можна краще побачити індивідуальність студента, виявити його схильність до науково-дослідної роботи, підібрати найбільш адекватні методи роботи з кожним студентом, оцінити рівень його практичних умінь та навичок. У результаті, складаючи всі отримані студентом бали за свою роботу за певну кількість занять, можна повністю перейти до кредитно-модульної системи навчання. У процесі навчання студентів намагаємося прищепити їм елементи медичної етики та деонтології, любов до хворого, розуміння важливості дій лікаря і його відповідальності за пацієнтів, значення колегіальності між співробітниками, так як все це впливає на успіх лікування хворих. У процесі навчання завідуючим кафедри та співробітниками проводяться регулярні контрольні відвідування та взаємовідвідування занять з подальшим обговоренням результатів на кафедральних зборах. Модульний контроль проводить викладач, який закріплений за даною групою, в присутності доцента або професора кафедри. Це сприяє більш об’єктивній оцінці студентів, що є одним з головних умов навчання за Болонською системою. Таким чином, запропонована методика корекції навчання в перехідний період до Болонського процесу дозволяє, використовуючи за основу існуючу навчально-методичну базу, впроваджувати нові підходи до вищої освіти та планово підготуватись до очікуваних змін. Отже, підвищення ефективності засвоєння знань з акушерства і гінекології реалізується наступним чином: 1. Проведення тематичних лекцій, практичних та семінарських занять, загально-лікарняних, клінічно-патанатомічних конференцій, що розвивають клінічне мислення і прививають інтерес до нашої дисципліни. 2. Оглядом і обговоренням з викладачем діагностично складних і тяжкокурабельних хворих, які потребують невідкладної допомоги. 3. Максимально допустимою самостійністю студентів при вивченні матеріалу та набутті практичних навичок.