ПЛАЗМАФЕРЕЗ ТА ГОРМОНАЛЬНИЙ ГОМЕОСТАЗ ЖІНОК ІЗ БЕЗПЛІДДЯМ ТРУБНОГО ГЕНЕЗУ

Abstract

Проблеми безпліддя та невиношування є однією із найбільш актуаль-них проблем акушерства та гінекології. Частота його складає 15-20% всіх випадків вагітності, а частота безпліддя в 5-11% шлюбів [Бересто- вой,Веселовский,2003; Кулаков, Леонов, 2002]. Активне впровадження в клінічну практику програм ЕКЗ і ПЕ робить актуальним підвищення її ефективності і безпеки для здоров'я матері і майбутньої дитини [Светлаков и др., 2002; Смольников, Финогенова, 2000]. Неефективність проведення програм багато в чому визначається кон-тингентом жінок з тривалим консервативним лікуванням, які мають в анамнезі неодноразові порожнинні і лапароскопічні операції, а також не-правильним відношенням лікарів до ДРТ, як до останнього методу після багаторічного безрезультативного лікування [Кулаков, Леонов, 2002]. В багатьох ситуаціях питання про причини невдалого проведення ЕКЗ і ПЕ залишається відкритим і потребує подальшого вивчення [Веселов- ский, 2003; Смольников, Финогенова,2000]. Негативні результати викли¬кають важкі депресивні стани у пацієнток; багаточисельні цикли з вико¬ристанням стимуляції суперовуляції призводять до виснаження яєчників, склеротичних змін в них, порушення регуляції репродуктивної функції [Феськов, 2000]. В останні роки в клінічній практиці все більш широке використання знаходять методи екстракорпоральної гемокорекції, зокрема плазмаферез, який з успіхом використовується при акушерському сепсисі, перитоніті, хронічному сальпінгоофориті, гестозах, хронічному синдромі дисемінова- ного внутрішньосудинного згортання крові, при герпетичній і цитомега- ловірусній інфекції, синдромі гіперстимуляції яєчників, клімактеричних розладах тощо [Здановский, Витязева,2000]. Метою даної робота було дослідження впливу плазмаферезу на гор-мональний гомеостаз у жінок з безпліддям трубного походження на етапі підготовки до запліднення in vitro. Проаналізувавши рівні ФСГ, представлені в таблиці 1 виявлено, що: концентрація ФСГ до проведення плазмаферезу більша в 2,2 рази в порів-нянні з групою, яким проводили плазмаферез. Концентрація гонадотроп¬них гормонів зменшилась після проведеного дискретного плазмаферезу за рахунок виведення незначної кількості їх із плазмою крові і не досягла рі¬вня у здорових жінок. Співвідношення ЛГ/ФСГ склало відповідно: 1,6 до проведення плазмаферезу, 1,4 після проведеного плазмаферезу. Це досить важливо, оскільки нормальне функціонування яєчників можливе лише при співвідношенні ЛГ/ФСГ 1-1,5. При порівнянні показників естрадіолу до проведення плазмаферезу виявлено зростання його в 1,7 рази в порівнянні з показником після проведеного методу. Зниження концентрації ЛГ у пацієнток з безпліддям трубного похо-дження у фолікулінову фазу менструального циклу та недостатня концен-трація ФСГ на фоні нормальної концентрації естрадіолу призводять до порушення фолікулогенезу, овуляції та наступних секреторних перебудов ендометрія. Це, у свою чергу, може бути однією з причин безпліддя.