Ефективність використання плазмаферезу при безплідді трубного походження з урахуванням антиоваріальних антитіл

Abstract

У структурі безплідного шлюбу основне місце продовжує займати трубний фактор, його частота досягає 18 - 73%. Сьогодні визнано, що запліднення in vitro і перенос ембріонів (ЗІВ і ПЕ) є найбільш ефективним і економним методом лікування як жіночого, так і чоловічого безпліддя. Залишається нез’ясованим питання впливу антиоваріальних антитіл на ефективність лікування безпліддя методом ЗІВ і ПЕ. На даний час основним способом імунодіагностики автоімунного ураження яєчників є імуноферментний метод визначення циркулюючих антиоваріальних антитіл у крові. Антиоваріальні антитіла можуть пошкоджувати різні структури яєчників, включаючи клітини поверхні оболонки, жовтого тіла, ооцити (яйцеклітини) та окремі клітини в інтерстиції яєчників. Нами було обстежено 58 жінок з безпліддям трубного генезу, яким проводилося запліднення in vitro. До і після проведення плазмаферезу проводилося визначення рівня антиоваріальних антитіл у крові досліджуваних жінок. Для порівняння ці ж дослідження проводили в групі жінок, яким не проводився плазмаферез, та в контрольній групі (здорові жінки). Висновок. Після проведення плазмаферезу підвищений рівень антиоваріальних антитіл різко зменшується, що вказує на його ефективність і можливість використання в програмі підготовки до ЗІВ.