РОЛЬ ПРЕПАРАТІВ МАГНІЮ ПРИ ЛІКУВАННІ НЕВИНОШУВАННЯ ВАГІТНОСТІ

Abstract

Магній є життєво важливим елементом, який знаходиться у всіх тканинах організму і необхід¬ний для нормального функціонування клітин, бере участь в більшості реакцій обміну речовин. Зо¬крема, магній бере участь в регуляції передачі не¬рвових імпульсів і в скороченні м’язів. Організм отримує магній разом з їжею. Недолік магнію в ор¬ганізмі може спостерігатися при порушенні режи¬му харчування (дієта) або при збільшенні потреби в магнії (при підвищеному фізичному та розумово¬му навантаженні, стресі, вагітності, застосуванні діуретиків). Піридоксин (вітамін В6) бере участь у багатьох метаболічних процесах, в регуляції метаболізму нервової системи. Вітамін В6 покра¬щує всмоктування магнію з шлунково-кишкового тракту і його проникнення в клітини. Встановле¬ний дефіцит магнію, ізольований або пов’язаний з іншими дефіцитними станами, ізольований або пов’язаний з іншими дефіцитними станами, що су¬проводжується такими симптомами, як: підвищена дратівливість, незначні порушення сну; шлунково- кишкові спазми або прискорене серцебиття, підви¬щена стомлюваність, болі і спазми м’язів, відчуття поколювання. Підвищена чутливість до компонен¬тів препарату, виражена ниркова недостатність (кліренс креатиніну менше 30 мл / хвилину), фе- нілкетонурія, дитячий вік до 6 років (для таблето- ваної лікарської форми) і до 1 року (для розчину), при непереносимості фруктози, синдромі поруше¬ної абсорбції глюкози або галактози або дефіциті сахарози-ізомальтози. Магній В6 при вагітності може застосовуватися за рекомендацією лікаря. Магній проникає в грудне молоко. Слід уникати застосування препарату в період лактації і году¬вання грудьми. У статті представлено результати динамічного спостереження у процесі застосуван¬ня патогенетично обґрунтованої терапії 30 вагітних із загрозою переривання вагітності та 50 пацієнток з фізіологічним перебігом вагітності. Усі вагітні із загрозою переривання вагітності отримували комп-лексну терапію, яка складалася з дбайливого режи¬му, спазмолітиків, кровоспинних та знеболюючих препаратів, вітамінотерапії. Додатково до комплек¬су терапії додавали препарати, які містять магній. У I триместрі вагітності застосовували Магне-В6. У II та III триместрах за наявності виражених ознак загрози переривання вагітності спочатку признача¬ли внутрішньовенно розчини магнію сульфату, а потім переходили до прийому таблетованих форм магнію. У жінок обох груп спостерігали і порівню¬вали особливості перебігу вагітності протягом I, II та III триместрів, пологів, післяпологового періоду, а також стан плода та новонародженого. Отримані результати дають змогу рекомендувати застосуван¬ня препарату Магне-Вб у клінічній практиці для лікування невиношування вагітності в I, II та III триместрах. Проблема невиношування вагітності до тепе-рішнього часу має велике значення і є актуальною у практичному акушерстві. Це пов’язано з великою частотою даної патології - від 18% до 20%, а також з тим, що, незважаючи на зусилля вчених і прак¬тиків, протягом останніх десяти років вона не має тенденції до зниження. Головну причину загрози мимовільного викидня в кожному конкретному ви¬падку визначити дуже важко. Однією з численних та суттєвих причин переривання вагітності у П-Ш три¬местрах є підвищення тонусу матки. Тому патогене¬тично зумовленим є використання препаратів, що знижують його в разі загрози переривання вагітнос¬ті. Препарати магнію в акушерстві застосовуються з початку ХХ сторіччя, тоді сульфат магнію вико¬ристовували для лікування еклампсії. З 70-х років у Німеччині та США магнію сульфат широко застосо¬вується для усунення скоротливої активності матки. Магній є важливим мікроелементом організму лю¬дини. Він необхідний для синтезу білка, АТФ, є ре¬гулятором клітинного росту, кофактором понад 300 ферментних реакцій, бере участь у процесах окис¬ного фосфорилювання, мембранного транспорту. Магній діє на центральну та периферичну нервову систему, пригнічуючи збудження в корі великих пів¬куль, гіпоталамічній ділянці, судинному та дихаль¬ному центрах, гальмуючи нервово-м’язову переда¬чу [5, с. 23; 9, с. 12]. Магнію сульфат має виражені токолітичні властивості, зумовлені його впливом на клітини. Як природний фізіологічний антагоніст кальцію магній заміщує його у клітинах та блокує вільні кальцієві канали, що запобігає виходу калію з клітини. Магнію властивий ряд ефектів, що конку¬рують з ефектами кальцію на всіх рівнях організації клітини [9, с. 15]. Вагітності притаманний стан гі- помагніємії. Це пов’язано з підвищенням в 2-3 рази споживання магнію під час вагітності, зумовленого ростом та розвитком плода і збільшенням виділення цього елемента нирками вагітної. Окрім того, дефі¬цит магнію спричиняють стресові ситуації, ранні гестози, які супроводжуються блюванням і захво¬рюваннями травного каналу з порушенням всмок¬тування. Особливо знижується концентрація магнію у сироватці крові наприкінці вагітності [2, с. 33]. Застосування препаратів магнію є доцільним на початку гормональної терапії вагітних із загрозою переривання, оскільки нестача естрогенів та прогес¬терону супроводжується зниженням рівня магнію. Відмічено також, що введення статевих гормонів збільшує магніємію. Магнію сульфат справляє вира¬жену сприятливу дію на центральну та периферич¬ну гемодинаміку. Встановлено антиагрегантну дію магнію на тромбоцити і безпосередньо на судинну стінку, оскільки він зменшує дисбаланс між синте¬зом простацикліну судинної стінки і тромбоксану. Спостерігали також зменшення синтезу та викиду катехоламінів із депо. Все це поліпшує перфузію тканин [1, с. 23; 9, с. 43]. Під час проведення маг¬незіальної терапії слід пам’ятати, що ендотеліопро- текторний та антиагрегантний ефект магнію суль¬фату короткочасний та закінчується після виведення його з організму. За внутрішньовенного введення це відбувається після закінчення інфузії розчину, а за внутрішньом’язового - через 3-4 години. Тому не-обхідна підтримувальна терапія пероральними фор-мами [6, с. 11]. Наведені літературні дані свідчать про необхідність удосконалення методів профілак¬тики та лікування загрози переривання вагітності препаратами, що не містять гормонів. Метою нашого дослідження було вивчення ефективності лікування загрози переривання вагіт¬ності шляхом застосування препаратів, що містять магній. Усі вагітні із загрозою переривання вагітності отримували комплексну терапію, яка складалася з дбайливого режиму, спазмолітинів, кровоспинних та знеболюючих препаратів, вітамінотерапії. До¬датково до комплексу терапії додавали препарати, які містять магній. У I триместрі вагітності ми за¬стосовували таблетовані форми магнію. У II та III триместрах за наявності вираже¬них ознак загрози переривання вагітності спочат¬ку призначали внутрішньовенно розчини магнію сульфату, а потім переходили до прийому таблето- ваних форм магнію. З останніх ми зупинилися на препараті Магне-В6 французької фармацевтичної кампанії ‘^апоА^упіЬеІаЬо”, що містить магній у вигляді дегідратованого лактату та піридоксин (ві¬тамін В6). Саме у цій комбінації поєднується ба¬гатогранна дія іонів магнію і піридоксину. Комбі¬нація поліпшує показники ефективності порівняно з результатами, отриманого у результаті окремого використання магнію та піридоксину. Піридоксин поліпшує всмоктування магнію із кишківника, під¬вищує проникність клітинної мембрани та фіксує іони магнію усередині клітини, запобігаючи виник¬ненню гіпомагніємії [3, с. 22]. Комплексна дія препарату позитивно відбива¬ється на показниках гомеостазу, поліпшує матково- плацентарний кровообіг, не має побічних ефектів і тератогенної дії. Отримані результати оброблено методами варіаційної статистики з використан¬ням критерію (Ґ) Стьюдента, відносні показники (%)-непараметричного критерію кутового перетво-рення (і} Фішера. Достовірних розбіжностей між вагітними у порівнювальних групах за віком, гінекологічним анамнезом, частотою та структурою екстрагені- тальної патології нами не виявлено. Це дозволило нам вважати групи репрезентативними і виклю¬чити можливий вплив, окрім нашої терапії, на на¬слідки вагітності для матері, плода і новонародже¬ного. Під час оцінювання клінічної ефективності лікувально-профілактичних заходів констатовано відсутність алергічних реакцій та індивідуальної непереносимості препарату Магне-В6. Основни¬ми факторами ризику не виношування у вагітних основної групи були: наявність урогенітальної інфекції в анамнезі, запальні захворювання гені¬альної та екстрагенітальної локалізації, репродук¬тивні втрати в анамнезі та наявність виробничих шкідливих факторів. Визначено такі скарги: біль тягнучого характеру внизу живота та попереку під час помірного фізичного навантаження відмічали 28 пацієнток (93,3%), під час огляду шийки матки в дзеркалах і бімануального обстеження структур¬ні зміни шийки матки виявлені у 6 вагітних (20%). Під час УЗД виявлено, що у плодів в обох групах куприково-тімяний розмір (КТР) відповідав тер¬міну вагітності. У всіх обстежених зареєстровано активну діяльність плода. Головною ехографіч- ною ознакою загрози переривання вагітності було потовщення біометрію, яке частіше було розташо¬ване у місці прикріплення хоріону до стінки матки (70% випадків). У 30% пацієнток із загрозою пере¬ривання під час УЗД було зареєстровано збільшен¬ня діаметру внутрішнього вічка в межах 2,2-2,6 см. Для загрози переривання вагітності був також характерний запальний тип кольпоцитологічного мазка. Через 2 тижні після початку комплексної терапії усі 30 пацієнток у задовільному стані ви¬писані під нагляд лікарів жіночих консультацій. Наприкінці лікування пацієнтки відмічали поліп¬шення самопочуття, настрою, сну. Таким чином, застосування Магне-В6 у комплексній терапії за¬грози мимовільного викидня у I триместрі вагіт¬ності дало змогу отримати позитивний клінічний ефект. Клінічні ознаки загрози не виношування були відсутні за даними УЗД і КТГ; ворушіння плода, тонус матки нормалізувалися. Результати кольпоцитологічного дослідження засвідчили, що в процесі лікування естрогенні типи мазків транс¬формувались у змішані. Застосування Магне-В6 дало змогу запобігти появі плаценто графічних, доплерометричних і фотометричних змін, після лікування отримано найвищу оцінку стану плода за шкалою Фішера. Дисгормональні зміни з боку плацентарних гормонів на фоні одночасного по¬силення функції наднирників свідчать про досить глибокі ендокринологічні порушення у жінок з високим ризиком не виношування, які неможливо ліквідувати за допомогою гормональної корекції. Отримані результати дають змогу пояснити зни¬ження частоти передчасних пологів у обстежених жінок покращенням функціонального стану фето¬плацентарного комплексу. Таким чином, застосування препарату Магне-В6 для лікування невиношування вагітності у I та II три-местрах перорально під час та після гострого токолі- зу дає змогу досягти позитивного ефекту збереження вагітності, подовжуючи гестаційний вік плода. Отри-мані результати дозволяють рекомендувати застосу-вання препарату Магне-В6 у клінічній акушерській практиці для лікування невиношування вагітності в I, а особливо в II та III триместрах вагітності.