ОЦІНКА ЗАГАЛЬНОГО СТАНУ НОВОНАРОДЖЕНИХ З ДИХАЛЬНИМ ДИСТРЕСОМ ПРИ КРИТИЧНИХ СТАНАХ ЗА ШКАЛОЮ SNAP II and SNAPPE II

Abstract

В основі принципу госпіталізації пацієнта у відділення інтенсивної терапії (ВІТ) лежить тяжкість його стану — неспецифічна сукупність порушень гомеостазу, що фор мує патологічні синдроми, які характеризують прогноз захворювання. Тому одним з обґрунтованих шляхів результату лікування пацієнтів у ВІТ є коректна їх страти фікація за ризиком розвитку летального результату [10]. Сьогодні найчастіше з даною метою використовуються стандартизовані системи оцінки тяжкості стану, засновані на багатофакторному аналізі відхилень фізіологічних параметрів організму. Вони відрізняються один від одного числом і набором клініко лабораторних ознак, а також особливостями їх градації [1]. За своєю суттю шкали оцін ки тяжкості стану (ОТС) — це формалізований статистич ний алгоритм прогнозування найбільш вірогідного варіан ту результату патологічного стану, що, ймовірно, і пояснює їх широке розповсюдження у багатьох країнах світу. Системи ОТС призначені для групової оцінки, а не індивідуального прогнозу. Відповідно і набір даних здій снюється також серед групи хворих. Розвиток сучасної медицини неможливо уявити без впровадження в клінічну практику процесу прогнозу вання. Прогнозування результатів лікування дає можли вість об'єктивного вибору лікувальної тактики, оцінки ефективності й економічного обґрунтування доцільності того чи іншого методу терапії, а також підвищує надій ність планування ресурсів охорони здоров'я [3]. У зв'язку із вищенаведеним, одним з актуальних зав дань неонатальної інтенсивної терапії є повноцінна оцін ка тяжкості стану і прогноз результату захворювання. Одним із шляхів вирішення цієї проблеми є застосуван ня стандартизованих шкал ОТС [2].