Ефективність використання парацетамолу, диклофенаку і дексаметазону для корекції змін вмісту ейкозаноїдів у травмованому оці за проникного поранення склери, обтяженого гемофтальмом

Abstract

Досліджено вплив парацетамолу, диклофенаку і дексаметазону на динаміку змін вмісту ейкозаноїдів у волозі передньої камери ока за проникної травми склери з гемофтальмом у кроликів. Встановлено, що парацетамол за проникної травми склери з крововиливом у скловидне тіло через два тижні лікування нормалізує вміст у волозі передньої камери травмованого ока ПГЕ2 , ПГF2α і лейкотрієну В4. Інтраокулярний рівень тромбоксану В2 при цьому залишається вищим за контроль, що, на відміну від ефектів диклофенаку, відбувається за збільшення кількості у травмованому оці 6-кето- ПГF1α. Дексаметазон нормалізує вміст у волозі передньої камери пораненого ока тромбоксану В2 і лейкотрієну В4, але водночас значно знижує рівень цитопротекторних ейкозаноїдів - ПГF2α і 6-кето- ПГF1α.