Вплив простагландинів, парацетамолу, діклофенаку та дексаметазону на динаміку змін інтенсивності локального колагенолізу за проникної травми рогівки, обтяженої введенням ендотоксину в передню камеру ока

Abstract

В експерименті на кроликах досліджено вплив простагландинів E1, E2, та F2α, парацетамолу, діклофенаку і дексаметазону на динаміку змін колагенолітичної активності в травмованому оці за проникного поранення рогівки, обтяженого введенням ендотоксину в передню камеру ока. Встановлено, що інтенсивність локального колагенолізу зазнає значного і тривалого пригнічення. Простагландини E1, F2α, парацетамол, діклофенак і дексаметазон практично не впливають, а ПГЕ3 знижує колагенолітичну активність у волозі передньої камери травмованого ока. Діклофенак виявляє певну ефективність щодо корекції змін інтраокулярного колагенолізу, підвищуючи інтенсивність лізису колагену з першої по чотирнадцяту добу лікування.