Оцінка ефективності різних режимів терапії нападного періоду бронхіальної астми у дітей шкільного віку залежно від типу ацетилювання

Abstract

При проведенні комплексного обстеження 118 дітей шкільного віку, хворих на бронхіальну астму, відмічено, що тяжка форма бронхіальної астми та відповідно більш тяжкі її напади відмічалися у пацієнтів з повільним типом ацетилювання. Клінічні особливості перебігу захворювання зумовлювали вірогідно частіше застосування короткого курсу системних глюкокортикостероїдів у дітей з повільним типом ацетилювання порівняно зі швидкими «ацетиляторами». Показники клініко-епідеміологічного ризику при цьому становили: відносний ризик – 1,3[95%ДІ:0,9-2,6] при відношенні шансів – 3,7 [95%ДІ:1,3-6,7]. Водночас, у дітей зі швидким типом ацетилювання використання комплексної дезобструктивної терапії з включенням системних кортикостероїдів, сальбутамолу, еуфіліну порівняно з монотерапією сальбутамолом виявилося ефективнішим (зниження атрибутивного ризику – 45,8%, зниження відносного ризику – 82%, при мінімальній кількості хворих, яких необхідно пролікувати для отримання позитивного результату -2,2).