Вплив перфторана на загоєння товстокишкових анастомозів в умовах гострої нормоволевічної анемії

Abstract

Вплив внутрішньовенного введення перфторану на загоєння товстокишкових анастомозів в умовах гострої нормоволемічної анемії вивчали на 120 білих щурах та у 16 хворих з онкологічною патологією товстої кишки. Перші ознаки кисневої недостатності тканин анастомозів у дослідних тварин спостерігались при гемоглобіні 72,6 г/л і гематокриті 0,25 л/л: у тканинах анастомозів збільшувався вміст молочної кислоти на 7,7%, зменшувались концентрація оксипроліну на 7,86% та фізична міцність на 10,46%. При гемоглобіні 58,8 г/л та гематокриті 0,20 л/л вміст молочної кислоти підвищився на 52,4%, а концентрація оксипроліну та фізична міцність зменшувались, відповідно, на 35% та 33,2%. У 4 із 12 тварин виявлено неспроможність анастомозів. Внутрішньовенне введення перфторана дослідним тваринам з гемоглобіном 72.6 і 58,8 г/л збільшувало доставку кисню і покращувало загоєння анастомозів: концентрація оксипроліну та фізична міцність підвищувались і не відрізнялись від контрольної групи. Використання перфторана хірургічним хворим з гострою нормоволемічною анемією дозволило знизити критичний рівень гемоглобіну й обмежити переливання донорської крові.