Клініко-патогенетичне обґрунтування методів удосконалення лікування хворих на хронічний пієлонефрит у поєднанні з гастроезофагальною рефлюксною хворобою

Abstract

Гараздюк О.І. Клініко-патогенетичне обґрунтування методів удосконалення лікування хворих на хронічний пієлонефрит у поєднанні з гастроезофагальною рефлюксною хворобою. – Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.02 – внутрішні хвороби, Івано-Франківський національний медичний університет, Івано-Франківськ, 2009. Дисертація присвячена питанням вивчення клінічних особливостей та лікування хворих на хронічний пієлонефрит (ХП) у поєднанні з гастроезофагальною рефлюксною хворобою (ГЕРХ). Обстежено 146 хворих на ХП та 26 здорових осіб. Виявлено вищу, порівняно із загальною популяцією, поширеність симптомів ГЕРХ у хворих на ХП, резистентність вказаних пацієнтів до лікування омепразолом. Знайдено підвищення активності лактатдегідрогенази, гамма-глутамілтрансферази, лужної фосфатази і N-ацетил-бета-D-глюкозамінідази у сечі та екскреції β2-мікроглобуліну у хворих на ХП у поєднанні з ГЕРХ та зменшення їх екскреції під впливом комплексного лікування зі включенням внутрішньотканинного електрофорезу хлорофіліпту й тіотриазоліну. Виявлено підвищення кислотності сечі, протеолітичної та фібринолітичної її активності у вказаних хворих під впливом курсового прийому омепразолу.