Біодеструкція гвинтів з полігліколіду в кістковій тканині після остеосинтезу переломів

Abstract

В експерименті на 22 собаках і щурах вивчена біодеструкція гвинтів і циліндричних зразків виготовлених з вітчизняного полігліколіду (ПГ-1, ПГ 2, ПГ-3) в кістках, м 'язах, черевній порожнині в терміни 10, 20 днів, 1, 2, 3, 6 місяців, 1 рік і більше після імплантації, в порівнянні. Імплантати зважувалися, визначалися межі міцності на стиснення і зсув. Структура імплантатів вивчалася методами рентгенівської дифракції та растрової електронної мікроскопії. Отримані данні свідчать про те, що деструкція і розсмоктування полігліколіду в кістці відбувається в 1,5-2 рази повільніше, ніж в м 'яких тканинах і залежить від термінів імплантації, характеру оточуючих його тканин, а також від технології виготовлення зразків. Гвинти виготовлені з полігліколіду володіють достатньою міцністю і можуть бути використані в якості фіксаторів при лікуванні переломів.