Please use this identifier to cite or link to this item:
http://dspace.bsmu.edu.ua:8080/xmlui/handle/123456789/33
Full metadata record
DC Field | Value | Language |
---|---|---|
dc.contributor.author | Булик, Роман Євгенович | - |
dc.date.accessioned | 2011-10-06T14:07:25Z | - |
dc.date.available | 2011-10-06T14:07:25Z | - |
dc.date.issued | 2009-10-21 | - |
dc.identifier.other | УДК 612.82.017.2 | - |
dc.identifier.uri | http://dspace.bsmu.edu.ua:8080/xmlui/handle/123456789/33 | - |
dc.description.abstract | Булик Р.Є. Морфофункціональне обґрунтування механізмів циркадіанних ритмів у щурів. – Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора медичних наук за спеціальностями 14.03.01 – нормальна анатомія, 14.03.03 – нормальна фізіологія. – Вінницький національний медичний університет ім. М.І.Пирогова МОЗ України, Вінниця, 2009. Дисертацію присвячено з’ясуванню центральних механізмів циркадіанних ритмів у щурів, а також ролі шишкоподібної залози в механізмах корекції відхилень морфологічного та функціонального стану структур фотоперіодичної системи щурів за різної тривалості фотоперіоду. Проаналізовано ефекти постійного освітлення та тривалої темряви на хрономорфологічний та ультраструктурний стан супрахіазматичних (СХЯ) і паравентрикулярних ядер (ПВЯ) гіпоталамуса, гіпокампа, надниркових залоз, тісно пов’язаних з організацією та реалізацією циркадіанної ритміки. Вивчено щільність мелатонінових рецепторів у супрахіазматичних ядрах гіпоталамуса, гіпокампі залежно від періоду доби та при блокаді пейсмекера циркадіанних ритмів. Доведено, що індикатором раннього десинхронозу центральних механізмів циркадіанних ритмів головного мозку щурів є порушення експресії гена швидкої функціональної відповіді с-fos і детермінованого ним імуноспецифічного білка с-Fos у пейсмекерних нейронах СХЯ і кортикотропін-рилізинг-гормонпродукувальних та вазопресин-сиинтезувальних субядрах ПВЯ гіпоталамуса при зміні фотоперіоду. Вперше розкрито морфометричний та функціональний стан СХЯ, а також кортикотропін-рилізинг-синтезувальних медіальних дрібноклітинних субядер та вазопресин-продукувальних латеральних великоклітинних субядер ПВЯ гіпоталамуса в нормі та при гіпер- і гіпофункції шишкоподібної залози. Встановлено тісні кореляційні зв’язки між морфофункціональними перебудовами СХЯ та нонапептидергічних нейросекреторних популяцій субядер ПВЯ гіпоталамуса на фоні зміненої тривалості циклу світло-темрява в різні періоди доби. Синтетичний біорегулятор – епіталон (у дозі 0,5 мкг/кг) корегує інтенсивність синтезу і секреції гормонів досліджуваних структур, підвищує резистентність ультраструктур до світлового стресора та більш покращує показники площі перерізів компонентів нейронів СХЯ, а мелатонін (у дозі 0,5 мг/кг) – концентрацію в них РНК. Індол не корегує стрес-індукованого порушення ритму активності нейронів СХЯ, а застосування тетрапептиду нормалізує зазначений ритм. | ru_RU |
dc.language.iso | other | ru_RU |
dc.publisher | Буковинський державний медичний університет | ru_RU |
dc.subject | циркадіанні ритми | ru_RU |
dc.subject | шишкоподібна залоза | ru_RU |
dc.subject | фотоперіод | ru_RU |
dc.subject | десинхроноз | ru_RU |
dc.subject | мелатонінові рецептори | ru_RU |
dc.subject | епіталон | ru_RU |
dc.subject | мелатонін | ru_RU |
dc.title | Морфофункціональне обґрунтування механізмів циркадіанних ритмів у щурів | ru_RU |
dc.type | Other | ru_RU |
Appears in Collections: | Автореферати |
Files in This Item:
There are no files associated with this item.
Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.