Risk factors of the occurrence of gastric malignant neoplasms – possible organizational forms and models of their prevention

Abstract

Abstract. The problem of malignant neoplasms of the stomach in Ukraine should be considered as an important medical and socio-economic phenomenon, the acuteness and relevance of which are increasing significantly due to the unfavorable emographic situation (pronounced aging of the population) against the background of adverse environmental conditions, including the negative impact of the consequences of the accident at the Chernobyl nuclear power plant, as well as the unstable socio-economic and political situation, which became incredibly aggravated during the COVID-19 pandemic (as in other countries of the world), as well as in the conditions of military aggression of the Russian Federation. Accordingly, in the current socio-economic and political conditions of Ukraine, it is not possible to build any strategies to combat malignant neoplasms (MN) without taking into account the generally low level of material income and awareness of the population, as well as chronic psycho-emotional stress, exacerbated by the COVID-19 pandemic and the war with the Russian Federation. As you know, it is an axiom that in order to prevent diseases, it is necessary to know both the etiological causes of their occurrence and the risk factors contributing to this. Most risk factors for gastric malignancy (MNG) are manageable and therefore preventable. Accordingly, the prevention of cancer in general and MNGs in particular, according to WHO recommendations, should become a priority area of any health care system. At the same time, it is emphasized that the consequences of oncopathology depend not only on the presence of risk factors, but also on the population's awareness of them, early detection, timely and proper treatment and rehabilitation, that is, on medical and organizational factors. In turn, the population's awareness of risk factors and access to medical care depend on social status, income level, and education level, which makes socioeconomic factors important general factors of chronic non-infectious diseases, including MNGs. Unfortunately, despite the seemingly wide awareness of the population with the help of the mass media and the efforts of health care institutions, the availability of various sources of information on the Internet, the level of awareness of citizens about early signs and methods of prevention of malignant neoplasms remains unsatisfactory. Анотація. Проблему злоякісних новоутворень шлунку в Україні слід розцінювати як важливе медичне і соціально-економічне явище, гострота й актуальність якого значно зростають у зв’язку з несприятливою демографічною ситуацією (вираженим постарінням населення) на тлі несприятливих екологічних умов, у т.ч. негативного впливу наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а також нестабільної соціально-економічної і політичної ситуації, які неймовірно загострилися під час пандемії COVID-19 (як і в інших країнах світу), а також в умовах військової агресії російської федерації. Відповідно, в сучасних соціально-економічних та політичних умовах України не можливо будувати будь-які стратегії боротьби із злоякісними новоутвореннями (ЗН), не беручи до уваги загально низький рівень матеріальних доходів та поінформованості населення, а також хронічний психоемоційний стрес, посилений пандемією COVID-19 і війною з російською федерацією. Як відомо – аксіомою є те, що для запобігання хворобам, потрібно знати як етіологічні причини їх виникнення, так і чинники ризику, що сприяють цьому. Більшість чинників ризику злоякісних новоутворень шлунка (ЗНШ) є керованими, а отже їм можна запобігти. Відповідно профілактика онкозахворювань загалом і ЗНШ зокрема за рекомендаціями ВООЗ повинна стати пріоритетним напрямом будь-якої системи охорони здоров'я. При цьому наголошується, що наслідки онкопатології залежать не тільки від наявності чинників ризику, а й від обізнаності населення щодо них, раннього виявлення, вчасного і належного лікування та реабілітації, тобто від медико-організаційних чинників. У свою чергу, обізнаність населення про чинники ризику та доступ до медичної допомоги залежать від соціального статусу, рівня доходів та рівня освіти, що робить соціально-економічні чинники важливими загальними чинниками хронічних неінфекційних захворювань, у т. ч. ЗНШ. На жаль, не дивлячись на здавалося б широку інформованість населення за допомогою засобів масової інформації (ЗМІ) та силами закладів охорони здоров’я (ЗОЗ), на доступність різноманітних джерел інформації в Інтернеті, рівень обізнаності громадян про ранні ознаки та способи профілактики злоякісних новоутворень залишаються незадовільними.