Імуногістохімічне дослідження на рецептори до мелатоніну 1А в різних об’єктах при ендометріозі

Abstract

Резюме. Мелатонін (N-ацетил-5-метокситриптамін) – гормон, який синтезується в шишкоподібній залозі, регулює циркадний ритм, має антиоксидантні властивості, підсилює протипухлинний імунітет, блокує ріст новоутворень, уповільнює процеси старіння. Позитивний вплив мелатоніну можна охарактеризувати антиоксидантним ефектом, виробництва стероїдних гормонів, антиклітинна проліферація, проапоптоз, антиклітинна адгезія, антиінвазія та регуляція імунної системи. Ендометріоз – це наявність схожої на ендометрій тканини за межами матки. Патогенез якого ще повністю не вивчений. До основних проявів ендометріозу відноситься, безпліддя, дисменорея, хронічний тазовий біль. Основна мета лікування ендометріозу – це полегшення проявів ендометріозу та підвищення репродуктивної функції у жінок. Гормональні препарати та симптоматична терапія є основними ліками для лікування ендометріозу. Оскільки більшість ліків мають побічний ефект, такий як зниження функції яєчників, відповідно не можна їх рекомендувати жінкам, які бажають отримати вагітність. Як наслідок, дуже важливо розробити альтернативне лікування, яке не буде пагубно впливати на настання вагітності. Враховуючи те, що не можна пояснити патофізіологію ендометріозу, препарати повинні бути багатоцільовими. З цього приводу мелатонін може стати ідеальним препаратом для лікування симптомів ендометріозу та безпліддя. Мета дослідження: Імуногістохімічним методом встановити якісні та кількісні характеристики експресії рецепторів до мелатоніну 1А в різних клітинах ектопічного ендометрію, в клітинах очеревини та яєчника при ендометріозі та без нього. Шляхом лапароскопії було висічено шматочки тканини (поверхневий ендометріоз, глибокий ендометріоз, фрагменти здорової очеревини, фрагменти капсули ендометріоїдних кіст та фрагменти яєчника), 24 взірці, яким виконано імуногістохімічне дослідження. Найбільша експресія рецепторів до мелатоніну 1А у середньому відмічається в ендометріальних епітеліальних клітинах при поверхневому ендометріозі. Однак, при спостереженнях з глибоким проростанням в цих же клітинах експресія рецепторів до мелатоніну 1А є значно меншою, ніж при спостереженнях поверхневого ендометріозу. Така ж сама закономірність відмічається і для стромальних клітин ектопічного ендометрію. У тека-клітинах яєчників при ендометріозі експресія рецепторів до мелатоніну 1 дуже різниться від спостереження до спостереження. Стосовно клітин кровоносних судин (ендотелій та лейоміоцити) незалежно від локалізації (очеревина, яєчник) відмічена доволі стала картина і кількісні параметри експресії рецепторів до мелатоніну 1А.

Abstract. Melatonin (N-acetyl-5-methoxytryptamine) is a hormone synthesized in the pineal gland that regulates circadian rhythms, has antioxidant properties, enhances antitumor immunity, inhibits tumor growth, and slows aging processes. The positive effects of melatonin can be characterized by its antioxidant effect, steroid hormone production, anti-cell proliferation, pro-apoptotic action, anti-cell adhesion, anti-invasion, and immune system regulation. Endometriosis is the presence of tissue similar to the endometrium outside the uterus, with its pathogenesis not yet fully understood. Key manifestations of endometriosis include infertility, dysmenorrhea, and chronic pelvic pain. The primary goal of endometriosis treatment is to alleviate its symptoms and improve reproductive function in women. Hormonal medications and symptomatic therapy are the main treatments for endometriosis. Since most medications have side effects, such as suppressing ovarian function, they cannot be recommended for women who wish to become pregnant. Consequently, it is crucial to develop alternative treatments that do not adversely affect pregnancy. Given that the pathophysiology of endometriosis cannot be fully explained, treatments should be multifunctional. In this regard, melatonin could become an ideal treatment for endometriosis symptoms and infertility. Objective: To determine the qualitative and quantitative characteristics of melatonin receptor 1A expression in different cells of ectopic endometrium, peritoneum, and ovaries in endometriosis and without endometriosis using immunohistochemical methods. Tissue samples (superficial endometriosis, deep endometriosis, fragments of healthy peritoneum, fragments of endometriotic cyst capsules, and fragments of ovaries) were obtained through laparoscopy. A total of 24 samples underwent immunohistochemical analysis. The highest expression of melatonin receptor 1A is observed on average in the endometrial epithelial cells in superficial endometriosis. However, in the case of deep infiltration, these same cells show significantly lower melatonin receptor 1A expression compared to superficial endometriosis observations. The same pattern is observed for stromal cells of ectopic endometrium. In ovarian theca cells with endometriosis, melatonin receptor 1A expression varies significantly between observations. Regarding blood vessel cells (endothelial cells and leiomyocytes), regardless of localization (peritoneum, ovary), a relatively stable pattern and quantitative parameters of melatonin receptor 1A expression are noted.