Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: http://dspace.bsmu.edu.ua:8080/xmlui/handle/123456789/26136
Назва: Вплив науково-дослідної роботи на соціально-психологічну адаптацію студентів
Інші назви: Scientific Research Work Influence on Social and Psychological Adaptation of Students
Автори: Трефаненко, Ірина Валентинівна
Соловйова, О.В.
Гречко, Світлана Іванівна
Гордійчук, Д.О.
Рева, Тетяна Василівна
Trefanenko, I.
Soloviova, O.
Grechko, S.
Gordiychuk, D.
Reva, T.
Ключові слова: соціально-психологічна адаптація
студент
студентський науковий гурток
socio-psychological adaptation
student
student scientific circle
Дата публікації: 2019
Видавництво: Український журнал медицини, біології та спорту (науково-практичний журнал)
Короткий огляд (реферат): Теоретичною основою поняття «адаптація» є уявлення про неї як про постійний процес активного пристосування індивідуума до умов навколишнього середовища, який торкається всіх рівнів функціонування людини. Робота в студентській науковій групі, залучення студентів до виконання науково-дослідної роботи відіграє велику роль в соціально-психологічній адаптації студента. Метою нашої роботи стало порівняти соціально-психологічну адаптацію у студентів, які приймали активну участь в роботі гуртків та виконували науково-дослідні роботи під час навчання в університеті зі студентами, які не були залучені до цього виду роботи. В результати дослідження було виявлено, що адаптація у студентів обох груп більше 80%. Цей результат не наближений до 100%, тому що, незважаючи на 6 рік навчання в університеті, студенти мають ряд особливостей в цей період, які впливають на їх адаптаційний рівень. В 1-й групі ми отримали цей показник незначно вищим на 7% за контрольну групу. Це можна пояснити тим, що відсоток студентів, які активно залучались до науково-дослідної роботи, визначились з подальшою спеціалізацією та вже працюють в тому напрямку. В дослідній групі адаптовані студенти частіше проявляють інтернальність, сприймають всі зміни, що відбуваються з ними, як результат власної діяльності (входження в режим роботи, самостійне складання графіка навчання, здатність встигати додатково навчатися та виконувати науково-дослідну роботу). Лише 9% в цій групі студентів сприймають події, які відбуваються, як вплив інших сил (судьба, випадок та інше). У контрольній групі цей відсоток вищий в два рази, це може проявлятися в житті студента у вигляді порушення самоорганізації. Емоційна комфортність в групі студентів, які займаються НДР значно вища. Так в першій групі показник складає 85% [75,48-94,52] на відміну від другої групи 67% [60,53-73,47] (p≤0,05). Перевага позитивних емоцій, відчуття благополуччя пов’язана з визначенням подальшого напрямку навчання, отриманням, за рахунок науково-дослідної роботи в гуртках, перших професійних перемог, позитивною самореалізацією у вибраному напрямку. В контрольній групі більше 1/3 студентів переживає емоційний дискомфорт на цьому рівні навчання, що значно обтяжує процес навчання. Отриманні дані в контрольній групі свідчать про майже однаковий відсоток рівня самосприйняття та сприйняття інших. Студенти демонструють дружне відношення до своїх сокурсників, що свідчить про прийняття оточення, схвалення їх життєвої позиції, в цілому позитивного відношення до себе оточуючих. У студентів дослідної групи виявляється позитивний полюс самосприйняття, що відображає ступінь доброзичливості до себе та відображає здатність оцінювати свої сильні та слабкі сторони. Так в першій групі показник складає 84% [74,22-93,78] на відміну від другої групи 68% [63,34-72,66] (p≤0,05). Показник «прагнення до домінування» в першій групі складає 38% [25,06-50,94] на відміну від другої групи 54% [44,33-63,66] (p≤0,05). Більш низький показник прагнення до домінування в групі студентів, які відвідували гурток обумовлений напевно більшою здатністю роботи в команді. Отже, ми бачимо, що студенти, які відвідують гуртки, додатково виконують НДР більше використовують свої адаптаційні можливості. The purpose of the paper lies in comparing psychological and social adaptation of students who participate in scientific groups and are engaged in scientific research with that of students who refrain from such activities. Conclusion. The obtained results proved that participation in scientific societies increased students’ ability for adaptation and helped to develop a socially and psychologically healthy professional with such grounded qualities as self-respect, self-understanding, independence and assertiveness.
URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): http://dspace.bsmu.edu.ua:8080/xmlui/handle/123456789/26136
Розташовується у зібраннях:Статті

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
Trefanenko I.V. ta in. Vplyv_ukr_229-233_2019.pdf129.33 kBAdobe PDFПереглянути/Відкрити


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.