Особливості розвитку та ембріотопографії щитоподібної та прищитоподібних залоз у зародковому періоді людини

Abstract

Активне впровадження перинатальної профілактики та лікування уроджених вад вимагає сучасних підходів і методів дослідження внутрішньоутробного розвитку, використання яких не можливе без комплексного морфологічного дослідження становлення будови та топографії органів і структур у ранньому періоді онтогенезу людини. Пріоритетним завданням сучасної анатомії є з’ясування закономірностей пренатального морфогенезу та синтопії залоз внутрішньої секреції людини. Метою дослідження було з’ясування особливостей розвитку та становлення топографії щитоподібної та прищитоподібних залоз упродовж зародкового періоду онтогенезу людини. Дослідження проведено за допомогою мікроскопії серій послідовних гістологічних зрізів 18 зародків людини 4,0-13,5 мм тім’яно-куприкової довжини та графічного реконструювання. У зародків 4,0-4,5 мм тім’яно-куприкової довжини виявляється зачаток щитоподібної залози як випин епітелію по серединній лінії між I і II глотковими кишенями, який у зародків 5,5-6,0 мм ТКД починає втрачати зв’язок з порожниною ротоглотки. В подальшому встановлюються тісні взаємовідношення зачатка щитоподібної залози з артеріальним стовбуром. У результаті формування нових синтопічних зв’язків зачатка щитоподібної залози з IV глотковими артеріями та нижніми вузлами блукаючих нервів, зачаток щитоподібної залози набуває вигляд жолобоподібної пластинки, яка росте та моделюється вздовж примітивної дуги аорти та розміщується між правою та лівою загальними сонними артеріями. Зачатки прищитоподібних залоз з’являються у зародків 6,0-8,0 мм тім’яно-куприкової довжини у вигляді епітеліальних випинів дорсальної частини III та IV глоткових кишень, з яких надалі формуються нижні та верхні прищитоподібні залози відповідно. Критичними періодами розвитку щитоподібної та прищитоподібних залоз на ранніх стадіях онтогенезу людини є: 5-й тиждень – період інтенсивного формування зачатків щитоподібної та прищитоподібних залоз; 6-й тиждень – утворення хрящів гортані та клітковинних структур шиї. The purpose of the research was to study the peculiarities of the development and formation of the topography of the thyroid and parathyroid glands during the human embryonic period. Conclusion. In the embryos of 4.0-4.5 mm parietal-coccygeal length, the thyroid gland’s rudiment is detected as a protrusion of the epithelium along the midline between the I and II pharyngeal pockets, which begins to lose contact with the oropharyngeal cavity in embryos of 5.5-6.0 mm parietal-coccygeal length. Subsequently, appear close interrelations between the thyroid gland’s rudiment and the arterial trunk. As a result of the formation of new syntopic connections of the thyroid gland’s rudiment with the IV pharyngeal arteries and the lower nodes of the vagus nerves, the thyroid gland’s rudiment takes the form of a grooved plate that grows and models along the primitive aortic arch and localizes between the right and left common carotid arteries. The rudiments of the thyroid glands appear in embryos of 6.0-8.0 mm parietal-coccygeal length in the form of epithelial protrusions of the dorsal part of the III and IV pharyngeal pockets, from which in the future the lower and upper parathyroid glands will be formed, respectively. The critical periods of the thyroid and parathyroid glands development on the early stages of human ontogenesis are: 5th week – a period of intensive formation of the rudiments of the thyroid and parathyroid glands, and 6th week – the formation of laryngeal cartilages and cellular structures of the neck.