Пожалуйста, используйте этот идентификатор, чтобы цитировать или ссылаться на этот ресурс: http://dspace.bsmu.edu.ua:8080/xmlui/handle/123456789/25891
Название: The course of chronic kidney disease (chronic pyelonephritis) in patients with non-alcoholic fatty liver disease and obesity
Другие названия: Перебіг хронічної хвороби нирок (хронічного пієлонефриту) у хворих на неалкогольну жирову хворобу печінки та ожиріння
Авторы: Antoniv, A.A.
Kotsyubiychuk, Z.Ya.
Vivsyany, V.V.
Smandych, V.S.
Kanyovska, L.V.
Mandryk, O.Ye.
Liakhovych, O.D.
Антонів, Альона Андріївна
Коцюбійчук, Зоряна Ярославівна
Вівсянник, Володимир Васильович
Смандич, Віталій Степанович
Каньовська, Людмила Володимирівна
Мандрик, Ольга Євгенівна
Ляхович, Оксана Дмитрівна
Ключевые слова: chronic kidney disease
chronic pyelonephritis
non-alcoholic liver steatosis
non-alcoholic steatohepatitis
хронічна хвороба нирок
хронічний пієлонефрит
неалкогольний стеатоз печінки
неалкогольний стеатогепатит
Дата публикации: 2021
Издательство: Східноукраїнський медичний журнал
Краткий осмотр (реферат): The aim of the research: to investigate the features of the comorbid course of chronic kidney disease (CKD) (chronic pyelonephritis), non-alcoholic fatty liver disease and obesity, depending on the stage of CKD. Conclusion. In patients with CKD stage I-II without comorbid NASH and obesity, we found a significantly higher renal functional reserve in response to water-electrolyte stimulation, which is sufficient in both groups of patients (increase in GFR by 28-37% vs. 19-31% for comorbidity with NASH). In patients with CKD stage III with nonalcoholic steatohepatitis we found a significantly reduced functional reserve of the kidneys (increase in GFR by 8.9% vs. 17.5% in patients without NASH), and in 4.9% of patients with comorbidity – no functional reserve of the kidneys (p > 0.05), indicating irreversible changes in the functional state of the kidneys. Мета роботи: вивчити особливості коморбідного перебігу хронічної хвороби нирок (ХХН) (хронічного пієлонефриту), неалкогольної жирової хвороби печінки та ожиріння, залежно від стадії ХХН. Висновок. У пацієнтів із ХХН І-II стадій без НАСГ та ожиріння нами виявлено вірогідно вищий функціональний резерв нирок, у відповідь на водно-електролітну стимуляцію, який є достатнім в обох групах пацієнтів (приріст ШКФ на 27-38 %, в той час як за коморбідності з НАСГ 18-32 %). У хворих за коморбідного перебігу ХХН III стадії та НАСГ встановлено істотно знижений функціональний резерв нирок (зростання ШКФ на 8,8 %, а у пацієнтів без НАСГ – 17,6 %), а у 4,9 % пацієнтів з коморбідністю – він взагалі відсутній (p > 0,05), що свідчить про незворотні зміни функціонального стану нирок.
URI (Унифицированный идентификатор ресурса): http://dspace.bsmu.edu.ua:8080/xmlui/handle/123456789/25891
Располагается в коллекциях:Статті

Файлы этого ресурса:
Файл Описание РазмерФормат 
Antoniv et al. The course.pdf262.05 kBAdobe PDFПросмотреть/Открыть


Все ресурсы в архиве электронных ресурсов защищены авторским правом, все права сохранены.