Сучасні погляди на способи оперативного лікування дефектів великогомілкової кістки після вогнепальних поранень

Abstract

Резюме. У сучасних умовах війни значні дефекти великогомілкової кістки є одними з найважчих наслідків вогнепальних ушкоджень. Основні причини таких дефектів включають великі вогнепальні пошкодження з втратою кісткової тканини, радикальну обробку рани при переломі з видаленням уламків разом із окістям, радикальні операції з резекцією великих ділянок кістки при остеомієліті, уроджені недорозвинення кісток, одночасне ушкодження судин і нервів, а також анатомо-фізіологічні особливості кінцівки. Пошкодження великогомілкової кістки часто призводить до викривлення та потовщення малогомілкової кістки, яка іноді зростається з уламками великогомілкової кістки, частково відновлюючи функцію кінцівки. Значні дефекти великогомілкової кістки зазвичай призводять до стійкої інвалідності. Наслідки таких травм характеризуються грубими анатомічними порушеннями кістки та навколишніх м’яких тканин, щільно зрощеними з підлеглими тканинами рубцями, атрофією м’язів, трофічними розладами, контрактурами та анкілозами великих суглобів. У багатьох випадках у ділянці уламків довго зберігається прихована інфекція, що ускладнює лікування. Найбільш поширеним методом заміщення кісткових дефектів є пересадка кісткової тканини. М. І. Пирогов у 1852 році вперше здійснив кістковопластичну ампутацію гомілки, започаткувавши розвиток інших видів кісткової пластики, зокрема пересадки кістки на живильній ніжці. Сучасні методи включають пересадку малогомілкової кістки на живильній ніжці, що забезпечує кращі умови для приживлення трансплантата. Одномоментна пересадка рекомендована при великих дефектах, тоді як двомоментна – при невеликих або дефектах у нижній третині кістки. Успішне виконання таких операцій забезпечує повне заміщення дефекту та відновлення функції кінцівки. Вибір методу оперативного лікування залежить від характеру, розміру та локалізації кісткового дефекту, стану навколишніх тканин та загального стану пацієнта. Підсумовуючи огляд літератури, можна підкреслити, що важкі виклики сьогодення стимулюють перспективи подальших наукових досліджень. Кожне наукове відкриття в медицині зумовлене необхідністю і викликом часу, у який живуть дослідники.

Abstract. In modern conditions of war, significant defects of the tibial bone are one of the most serious consequences of gunshot injuries. The main causes of such defects include large gunshot injuries with loss of bone tissue, radical treatment of a fracture wound with removal of fragments together with the periosteum, radical operations with resection of large areas of bone in osteomyelitis, congenital underdevelopment of bones, simultaneous damage to vessels and nerves, as well as anatomical and physiological features of the limb. Injury to the tibia often leads to distortion and thickening of the fibula, which sometimes fuses with the tibial fragments, partially restoring the function of the limb. Significant tibial defects usually lead to permanent disability. The consequences of such injuries are characterized by gross anatomical violations of the bone and surrounding soft tissues, scars tightly fused with the underlying tissues, muscle atrophy, trophic disorders, contractures, and ankylosis of large joints. In many cases, a hidden infection remains in the area of the debris for a long time, which complicates treatment. The most common method of replacing bone defects is bone tissue transplantation. In 1852, Pirogov was the first to carry out osteoplastic amputation of the lower leg, initiating the development of other types of bone plastic surgery, in particular, bone grafting on the feeder leg. Modern methods include transplanting the fibula bone on the feeder leg, which provides better conditions for the graft to take root. One-stage transplantation is recommended for large defects, while two-stage transplantation is recommended for small defects in the lower third of the bone. Successful performance of such operations ensures complete replacement of the defect and restoration of limb function. The choice of the method of surgical treatment depends on the nature, size, and localization of the bone defect, the condition of the surrounding tissues, and the general condition of the patient. Summarizing the literature review, it can be emphasized that the difficult challenges of today stimulate the prospects of further scientific research. Every scientific discovery in medicine is due to the necessity and challenge of the time in which researchers live.