Навчально-методичні основи викладання теми «Анатомія фіксуючого апарату ока»

Abstract

Резюме. Стаття присвячена аналізу особливостей викладання теми «Фіксуючий апарат ока» у вітчизняних медичних вищих навчальних закладах. З огляду на важливість вивчення анатомії сполучнотканинних структур очної ямки, для розуміння розповсюдження інфекційних процесів, вважаємо, що в сучасних навчальних програмах із нормальної анатомії людини методистами приділяється недостатньо уваги їх вивченню. Як правило, дані питання є лише невеликою частиною різних варіацій теми «Допоміжні структури ока». Водночас особливості будови окістя очної ямки, очноямкової перегородки, піхви очного яблука, зв’язок Уітналла та Локвуда, сухожилкової воронки, фасцій прямих та косих м’язів мають надзвичайно складну будову. Досконале знання цих особливостей є необхідною умовою для розвитку клінічного мислення майбутнього лікаря. Розвиток сучасних технологій хірургічного лікування багатьох захворювань ока вимагає від науковців та викладачів удосконалення знань про будову певних сполучнотканинних структур ока. До прикладу, особливостями будови та прикріплення тенонової капсули в ділянці лімба є формування ділянки, де підхід до фіброзної оболонки ока під час хірургічних втручань можна здійснити без її пошкодження. Нині особливої популярності набуває естетична хірургія ділянки ока. Блефаропластика – одне з оперативних втручань, що найчастіше виконується в пластичній хірургії. Без досконалого знання будови очноямкової перегородки безпечне виконання блефаропластики неможливе. Хірургу необхідно орієнтуватись в особливостях будови очноямкової перегородки та відмінностях її будови в ділянках верхньої та нижньої повік. Важливо зазначити, що в нижній частині очної ямки простір позаду очноямкової перегородки значно більший, ніж у верхній, він занурюється в глиб очної ямки, за задній полюс ока і заповнений жировою тканиною, розростання якої часто і є показаннями до оперативного втручання. Будова верхньої частини простору позаду очноямкової перегородки дещо складніша, адже містить чимало судин, нервів та сполучнотканинних структур.

Resume. The article is devoted to the analysis of the peculiarities of teaching the topic "Supporting apparatus of the eye" in domestic medical higher education institutions. Given the importance of studying the anatomy of the connective tissue structures of the eye socket for understanding the spread of infectious processes, we believe that in modern curricula on normal human anatomy, methodologists pay insufficient attention to their study. As a rule, these questions are only a small part of the wide variations of the topic "Accessory structures of the eye". At the same time, the peculiarities of the structure of the periosteum of the eye socket, the orbital septum, the socket of the eyeball, Whitnall's and Lockwood's ligaments, the tendinous funnel, the fascia of the rectus and oblique muscles have an extremely complex structure. Thorough knowledge of these features is a necessary condition for the development of the clinical thinking of the future doctor. The development of modern technologies for the surgical treatment of many eye diseases requires scientists and teachers to improve their knowledge of the structure of certain connective tissue structures of the eye. For example, the features of the structure and attachment of Tenon's capsule in the limbus area are the formation of an area where the approach to the fibrous membrane of the eye during surgical interventions can be carried out without damaging it. Nowadays, aesthetic surgery of the eye area is gaining particular popularity. Blepharoplasty is one of the surgical interventions most often performed in plastic surgery. Without a perfect knowledge of the structure of the orbital septum, safe performance of blepharoplasty is impossible. The surgeon needs to be oriented in the peculiarities of the structure of the orbital septum and the differences in its structure in the areas of the upper and lower eyelids. It is important to note that in the lower part of the eye socket, the space behind the orbital septum is much larger than in the upper part, it sinks into the depth of the eye socket, behind the back pole of the eye and is filled with fatty tissue, the growth of which is often an indication for surgical intervention. The structure of the upper part of the space behind the orbital septum is somewhat more complex, because it contains many vessels, nerves and connective tissue structures.