Реактивність дихальних шляхів у дітей з персистуючий перебігом бронхіальної астми пізнього початку

Abstract

В умовах пульмонологічного відділення обласної дитячої клінічної лікарні м. Чернівці комплексно обстежено 165 дітей шкільного віку, хворих на бронхіальну астму. Виділено 2 фенотипи захворювання: астма раннього та пізнього початку. Доведено, що показник гіперреактивності бронхів (ДЗК=2,0±0,1 у.о.) вірогідно вищий у дітей з бронхіальною астмою пізнього почату в порівнянні з пацієнтами, захворювання у яких почалось в ранньому віці (ДЗК=1,6±0,1 у.о.). Показник гіперчутливості бронхів РС20Н≤3,0мг/мл з чутливістю 84,1% підтверджує персистування бронхіальної астми у старшому віці. За наявності у дитини показника лабільності бронхів ≥24,0% та ДЗК≥2,0 у.о. ризик персистування бронхіальної астми у старшому віці в 1,5 рази вищий, ніж у дітей з більш низькими даними показниками.В умовах пульмонологічного відділення обласної дитячої клінічної лікарні м. Чернівці комплексно обстежено 165 дітей шкільного віку, хворих на бронхіальну астму. Виділено 2 фенотипи захворювання: астма раннього та пізнього початку. Доведено, що показник гіперреактивності бронхів (ДЗК=2,0±0,1 у.о.) вірогідно вищий у дітей з бронхіальною астмою пізнього почату в порівнянні з пацієнтами, захворювання у яких почалось в ранньому віці (ДЗК=1,6±0,1 у.о.). Показник гіперчутливості бронхів РС20Н≤3,0мг/мл з чутливістю 84,1% підтверджує персистування бронхіальної астми у старшому віці. За наявності у дитини показника лабільності бронхів ≥24,0% та ДЗК≥2,0 у.о. ризик персистування бронхіальної астми у старшому віці в 1,5 рази вищий, ніж у дітей з більш низькими даними показниками.