Risk factors of umbilical cord pathology and factors of negative perinatal consequences and newborn incidence

Abstract

Summary. According to literature sources, the real frequency of many umbilical cord pathologies differs significantly from the statistical data indicated by researchers in their works (from 15% to 38%). The implementation of a system of diagnostic and treatment and preventive measures, based on mandatory antenatal and postnatal assessment of the features and characteristics of the umbilical cord, allows to improve perinatal outcomes and reduce perinatal morbidity. The aim of the work was to identify the main risk factors of umbilical cord pathology and negative perinatal consequences; to develop elements of standardization of antenatal and postnatal diagnosis of umbilical cord pathology. Conclusion. The share of the umbilical cord pathology both in the isolated type and in the combination of characteristic features of the umbilical cord is 40.98%. The increase in the risk of negative perinatal consequences has a close relationship with the umbilical cord pathology and the combination of different types of pathology, as well as the addition of gestational complications, which allows for the formation of screening programs and optimization of the diagnostic algorithm.

Резюме. Вступ. За даними літературних джерел, реальна частота багатьох патологічних станів пуповини значно відрізняється від статистичних показників, зазначених дослідниками у своїх роботах (від 15 % до 38 %). Впровадження системи діагностичних і лікувально-профілактичних заходів, заснованих на обов'язковій антенатальній і постнатальній оцінці особливостей і характеристик пуповинного канатика, дозволяє поліпшити перинатальні результати та знизити перинатальну захворюваність. Метою роботи стало виділити основні фактори ризику патології пуповини та негативних перинатальних наслідків та розробити елементи стандартизації антенатальної та постнатальної діагностики патології пуповини. Висновок. Частка патології пуповинного канатику як у ізольованому варіанті, так і у поєднанні характеристичних особливостей пуповини становить 40,98 %. Зростання ризику негативних перинатальних наслідків має тісний взаємозв’язок з патологією пуповинного канатику та поєднанням різних варіантів патології, а також приєднанням гестаційних ускладнень, що дозволяє формувати скрін-програми та оптимізувати діагностичний алгоритм.