Застосування стовбурових клітин у лікуванні трофічних виразок венозного генезу

Abstract

Резюме. Літературне дослідження присвячене аналізу джерел літератури щодо практичного застосування стовбурових клітин для лікування трофічних виразок венозного генезу. Найбільш важливим та перспективним джерелом стовбурових клітин є пуповинна кров. Питання лікування трофічних виразок венозної етіології досі залишається дискутабельним. Нині жодна з відомих методик лікування варикозно розширених вен або ліквідації патологічного рефлюкса не є універсальною. Разом з тим гостро стоїть питання паралельного лікування трофічних виразок, причиною яких є варикозно змінені вени. До того ж усунення змінених магістральних вен не завжди призводить до одночасного зникнення виразкових явищ на шкірі. Основним на сьогодні методом лікування даної патології є оперативне втручання, методика якого була впроваджена ще в 19-му сторіччі, і від того часу кардинально не змінювалась: високе перев'язування та стипінг великої та малої підшкірних вен із подальшим їх видаленням. Проте оперативне втручання іноді призводило до рецидивування, оскільки не є етіологічним У даному огляді літератури наводяться як основні історичні віхи у розвитку вчення про прикладне застосування стовбурових клітин, так і найсучасніші дані наукової літератури. Стовбурові клітини вже досить успішно використовуються як основна методика лікування хронічної ішемії нижніх кінцівок. Відзначають, що введення в ішемізовану кінцівку мононуклеарних клітин кісткового мозку сприяло зменшенню больового синдрому, знижувало ризик високих ампутацій на 19 %. Використання фібробластів вирощених in vitro, багатошарового прошарку кератиноцитів, аналога шкіри, є досить успішним та перспективним аналогом аутодермопластики. Використання стовбурових клітин дозволяє досягнути загоєння у 99,1 % пацієнтів через 16,2 дня з рецидивом у 1,25 %. Мезенхімальні стовбурові клітини, введені внутрішньошкірно, для лікування променевих виразок, стимулювали процес загоєння, знижували больові відчуття, запальні явища, що можна було підтвердити зниженням рівня С-реактивного білка в крові. Після введення мезенхімальних стовбурових клітин перифокально й у дно рани, через два тижні більше ніж у 60 % випадків відзначили активний ріст грануляцій та дозрівання грануляційної тканини. Також значно зменшувалась площа ранового дефекту, підвищується ефективність приживання шкірного аутотрансплантата. Проведене нами дослідження джерел наукової літератури, присвячене проблемі дослідження стовбурових клітин в цілому та впровадженню в лікувальну практику терапії трофічних виразок стовбуровими клітинами кордової крові вказує на значну зацікавленість науковців даною тематикою. Про це свідчить значна кількість публікацій, присвячених проблемі дослідження властивостей стовбурових клітин. Проте необхідно зауважити про разючу якісну та кількісну відмінність проаналізованих нами вітчизняних та закордонних джерел наукової літератури на користь опису закордонних досліджень. Вважаємо за доцільне вказати на недостатню кількість описаних якісних наукових досліджень, присвячених лікуванню трофічних виразок вітчизняними науковцями.

Abstract. Literary research is devoted to analyzing of literature sources on the practical application of stem cells for the treatment of trophic ulcers of venous origin. The most essential and promising source of stem cells is umbilical cord blood. The treatment of trophic ulcers of venous etiology is still debatable. Currently, none of the known methods to treat varicose veins or eliminate pathological reflux are universal. However, the issue of parallel treatment of trophic ulcers caused by varicose veins is acute. In addition, the removal of altered magistral veins does not always lead to the simultaneous disappearance of ulcers on the skin. Today the primary treatment method for this pathology is surgery, which was introduced in the 19th century. Since then, it has not changed dramatically: high ligation and stripping of large and small veins, followed by their removal. However, surgery sometimes leads to recurrence, as it is not etiological. Stem cells are already used quite successfully as the main method of treatment for chronic ischemia of the lower extremities. Intramuscular injection of bone marrow mononuclear cells into the ischemic limb is considered to help to reduce both pain and the risk of high amputations by 19%. The use of in vitro fibroblasts, a multilayer layer of keratinocytes, a skin equivalent, is a very successful and promising analog of autodermoplasty. The use of stem cells allows healing in 99.1% of patients after 16.2 days, with a recurrence of 1.25%. Mesenchymal stem cells were administered intradermally to treat radiation ulcers, stimulated the healing process, reduced pain, inflammation, which could be confirmed by a decrease in the level of C-reactive protein in the blood. After the introduction of mesenchymal stem cells perifocal and into the bottom of the wound, after 2 weeks, in more than 60% of cases, there was active growth of granulations and maturation of granulation tissue. The area of the wound defect was also significantly reduced, and the efficiency of skin autograft survival was significantly increased. Our study of sources of scientific literature on the problem of stem cell research in general and the introduction into therapeutic practice of therapy of trophic ulcers with cord blood stem cells indicates a considerable interest of scientists in this topic. This is evidenced by a large number of publications on the problem of studying the properties of stem cells. However, it is necessary to note the striking qualitative and quantitative difference between our analyzed domestic and foreign sources of scientific literature in favor of describing foreign research. We consider it appropriate to point out the insufficient number of related qualitative scientific studies on the treatment of trophic ulcers by domestic scientists.