Становлення топографії пупкової вени у передплодів

Abstract

Резюме. Венозний кровотік у печінці є унікальним, тому що забезпечується двома ембріонально та функціонально різними системами: пупковою і ворітною печінковою чи жовточною системами. Найбільшою приносною судиною печінки в передплодів є пупкова вена (ПВ), яка проходить у щілині круглої зв'язки печінки і віддає від 2 до 5 гілок до лівої частки печінки й стільки ж до квадратної. На рівні лівого краю поперечної борозни ПВ поділяється на три кінцеві гілки: задню гілку до лівої частки, венозну (аранцієву) протоку та анастомотичну гілку, за допомогою якої ПВ з'єднується з ворітною печінковою веною (ВПВ). Метою дослідження є встановлення особливостей внутрішньопечінкової топографії пупкової вени в передплодовому періоді онтогенезу людини. у процесі дослідження використано 50 об'єктів передплодів. Для досягнення означеної мети використано комплекс морфологічних методів дослідження, який вміщує метод морфометрії, виготовлення і вивчення серій гістологічних зрізів, макро- та мікроскопію, звичайне й тонке препарування під контролем мікроскопа МБС-10, ін'єкцію судин з наступною рентгенографією. На початку передплодового періоду (7-й тиждень) печінка займає краніовентральний і середній відділи черевної порожнини. її поперечний розмір дорівнює 4,8 мм (передплід 19,8 мм тім'яно-куприкової довжини (ТКД)) та 5,1 мм (передплід 20,0 мм ТКД). ПВ передплодів 7-го тижня розвитку (14,0-20,0 мм ТКД) вивчена на 16 серіях гістологічних зрізів. Вона вступає в печінку в ділянці переднього краю лівої сагітальної борозни і знизу прикрита тканиною печінки. По ходу вона віддає 2-3 ліві бічні гілки діаметром 40-50 мкм, які розгалужуються в лівій частці органа, та 1-2 праві, що вступають у квадратну частку. ПВ вступає в паренхіму печінки в ділянці переднього краю лівої сагітальної борозни і проходить в передньо-задньому напрямку в межах передньої її частини. Знизу вену покриває тканина печінки. Зовнішній діаметр ПВ біля краю печінки дорівнює 370 мкм (передплід 30,0 мм ТКД), довжина її досягає 940 мкм. По ходу ПВ віддає 2-3 ліві бічні гілки діаметром 98-102 мкм, які розгалужуються в лівій частці печінки, у межах майбутніх II, III та частково І і IV сегментів, та 1-2 праві, що вступають у квадратну частку, закінчуючись у майбутньому IV сегменті. Наприкінці передплодового періоду розвитку внутрішньопечінкова топографія приносних венозних судин (пупкової та ворітної печінкової вени) і їх гілок 1-2 порядків набуває окремих рис дефінітивної будови.

Резюме. Венозный кровоток в печени уникален, потому что обеспечивается двумя эмбрионально и функционально различными системами: пупочной и воротной печеночной или желточной системами. Наибольшим приносным сосудом печени у предплодов является пупочная вена (ПВ), которая проходит в щели круглой связки печени и отдает от 2 до 5 веток к левой части печени и столько же к квадратной. На уровне левого края поперечной борозды ПВ делится на три концевых ветви: заднюю ветвь к левой доле, венозный (аранциевый) проток и анастомотическую ветвь, с помощью которой ПВ соединяется с воротной печеночной веной (ВПВ). Целью исследования есть установить особенности внутрипеченочной топографии пупочной вены в предплодовом периоде онтогенеза человека. Для исследования использовано 50 объектов предплодов. Для достижения поставленной цели использован комплекс морфологических методов исследования, включающий метод морфометрии, изготовление и изучение серий гистологических срезов, макро- и микроскопию, обычное и тонкое препарирование под контролем микроскопа МБС-10, инъекцию сосудов с следующей рентгенографией. В начале предплодового периода развития (7-й неделя) печень занимает краниовентральный и средний отделы брюшной полости. Ее поперечный размер равняется 4,8 мм (предплод 19,8 мм теменно-копчиковая длина (ТКД)) и 5,1 мм (предплод 20,0 мм ТКД). ПВ предплодов 7-й недели развития (14,0-20,0 мм ТКД) изучена на 16 сериях гистологических срезов. Она вступает в печень в участке переднего края левой сагиттальной борозды и снизу прикрыта тканью печени. По ходу она отдает 2-3 левые боковые ветви диаметром 40-50 мкм, разветвляющиеся в левой доле органа, и 1-2 правые, поступающие в квадратную долю. ПВ вступает в паренхиму печени в участке переднего края левой сагиттальной борозды и проходит в передне-заднем направлении в пределах передней ее части. Снизу вену покрывает ткань печени. Наружный диаметр ПВ у края печени равен 370 мкм (предплод 30,0 мм ТКД), длина ее достигает 940 мкм. По ходу ПВ отдает 2-3 левые боковые ветви диаметром 98-102 мкм, разветвляющиеся в левой доле печени, в пределах будущих II, III и частично I и IV сегментов, и 1-2 правые, поступающие в квадратную долю, заканчиваясь в будущем IV сегменте. Следовательно, в конце предплодового периода развития внутрипеченочная топография приносящих венозных сосудов (пупочной и воротной печеночной вены) и их ветвей 1-2 порядков приобретает отдельные черты дефинитивной.

Abstract. Venous blood flow in the liver is unique because it is provided by two embryonic and functionally different systems: the umbilical and portal hepatic or yolk systems. The largest tributary vessel of the liver in pre-fetuses is the umbilical vein (UV), which passes through the gap of the round ligament of the liver and gives from 2 to 5 branches to the left side of the liver and the same number to the square. At the level of the left edge of the transverse sulcus, the UV is divided into three terminal branches: the posterior branch to the left lobe, the venous (Arantian) duct, and the anastomotic branch, through which the UV connects to the portal hepatic vein (PHV). To study the patterns and identify the features of the intrahepatic topography of venous structures, in particular the umbilical vein in the prefetal period of human ontogenesis. For the study, 50 objects of pre-fetuses were used. To achieve this goal, a complex of morphological research methods was used, including the method of morphometry, the production and study of a series of histological sections, macro- and microscopy, conventional and fine preparation under the control of an MBS-10 microscope, injection of vessels with the following radiography. At the beginning of the prefetal period of development (VII week), the liver occupies the cranioventral and middle sections of the abdominal cavity. Its transverse dimension is 4.8 mm (pre-fetus 19.8 mm of parietal-coccygeal length (PCL)) and 5.1 mm (pre-fetus 20.0 mm PCL). UV of pre-fetuses of the 7th week of development (14.0-20.0 mm PCL) was studied on 16 series of histological sections. It enters the liver in the area of the anterior edge of the left sagittal groove and is covered from below by the liver tissue. Along the way, it gives off 2-3 left side branches with a diameter of 40-50 microns, branching in the left lobe of the organ, and 1-2 right ones, entering the square lobe. The UV enters the liver parenchyma in the area of the anterior edge of the left sagittal sulcus and passes in the anterior-posterior direction within its anterior part. From below, the vein is covered with liver tissue. The outer diameter of the UV at the edge of the liver is 370 µm (pre-fetus 30.0 mm PCL), its length reaches 940 µm. In the course of the UV, it gives off 2-3 left lateral branches with a diameter of 98-102 microns, branching in the left lobe of the liver, within the future II, III and partially I and IV segments, and 1-2 right ones, entering the square lobe, ending in the future IV segment. Consequently, at the end of the prefetal period of development, the intrahepatic topography of the afferent venous vessels (umbilical and portal veins) and their branches of 1-2 orders acquires certain features of the definitive one.