Стан протеолізу/фібринолізу тканин нирок під впливом флокаліну та дилтіазему за умов розвитку гіпоксичної гістогемічної нефропатії

Abstract

В експериментах на лабораторних білих щурах масою 0,15-0,17 кг встановлено, що за умов гіпоксичної гістогемічної нефропатії протеоліз підвищувався у кірковій і мозковій речовинах та знижувався в сосочку нирок; фібриноліз у мозковому шарі підвищувався. Флокалін чинив корегувальний вплив на протеоліз і надмірний фібриноліз, тоді як дилтіазем (по 5 мг/кг, 7 днів, внутрішньошлунково) суттєво зменшував потенціал протеолітичної та фібринолітичної активності нирок.

В экспериментах на лабораторных белых крысах массой 0,15-0,17 кг установлено, что при гипоксической гистогемической нефропатии протеолиз повышался в корковом и мозговом веществах и понижался в сосочке почек; фибринолиз в мозговом веществе повышался. Флокалин проявлял корригирующее влияние на протеолиз и чрезмерный фибринолиз, тогда как дилтиазем (по 5 мг/кг, 7дней внутрижелудочно) существенно уменьшал потенциал протеолитической и фибринолитической активности почек.

The experiments on laboratory white rats (0.15-0.17 kg) with modeled hypoxic histohemic nephropathy have shown the increase of proteolysis in renal cortex and medulla, decrease of proteolysis in renal papilla, and decrease of fibrinolysis in renal medulla. Flocalin has demonstrated corrective influence on proteolysis and excessive fibrinolysis, while diltiazem (5 mg/kg intraventricularly) essentially reduced the potential of proteolytic and fibrinolytic activity of kidneys.