Гіперурикемія: вплив на патогенез хронічної серцевої недостатності

Abstract

Мета роботи – здійснити літературний огляд опублікованих клінічних досліджень впливу гіперурикемії на перебіг хронічної серцевої недостатності. Висновки. Аналіз літературних даних демонструє, що збільшений рівень сечової кислоти пов'язаний із серцево-судинними захворюваннями, а гіперурикемія часто трапляється у пацієнтів із ХСН. Гіперурикемія пов'язана з порушенням периферичного кровотоку та зменшенням дилатаційної здатності судин, яка щільно корелює з клінічним статусом та зниженою фізичною здатністю пацієнтів. Новітні дослідження також засвідчують про наявність тісного кореляційного зв'язку між рівнем сечової кислоти та діастолічною функцією міокарда та, що більш важливо, сечова кислота є вагомим, незалежним прогностичним предиктором у пацієнтів із ХСН. Сучасні експериментальні та клінічні дослідження засвідчують що інгібування ксантиноксидази істотно зменшує патофізіологічні порушення. Докази цього впливу засвідчують, що енергетичний обмін міокарда, ендотеліальна дисфункція та толерантність до фізичного навантаження покращуються за рахунок зменшення проявів окисного стресу, тому зниження сироваткових рівнів сечової кислоти є перспективною терапевтичною мішенню для покращення лікування хворих із ХСН.

Цель работы – осуществить литературный обзор опубликованных клинических исследований относительно влияния гиперурикемии на течение хронической сердечной недостаточности (ХСН). Выводы. Анализ литературных данных демонстрирует, что повышенный уровень мочевой кислоты связан с сердечно-сосудистыми заболеваниями, а гиперурикемия часто встречается у пациентов с ХСН. Гиперурикемия связана с нарушением периферического кровотока и уменьшением дилатационной способности сосудов, тесно коррелирует с клиническим статусом и пониженной физической способностью пациентов. Новейшие исследования также свидетельствуют о наличии тесной корреляционной связи между уровнем мочевой кислоты и диастолической функцией миокарда и, что более важно, мочевая кислота является весомым, независимым прогностическим предиктором у пациентов с ХСН. Современные экспериментальные и клинические исследования свидетельствуют, что ингибирование ксантиноксидазы существенно уменьшает патофизиологические изменения. Доказательства этого влияния свидетельствуют о том, что энергетический обмен миокарда, эндотелиальная дисфункция и толерантность к физической нагрузке улучшаются за счет уменьшения проявлений окислительного стресса, поэтому снижение сывороточных уровней мочевой кислоты является перспективной терапевтической мишенью для улучшения лечения больных с ХСН.

Purpose – a literature review of the published clinical studies on the effects of hyperuricemy on the chronic heart failure course(CHF). Conclusions. Studies show that uric acid is associated with cardiovascular disease, and hyperuricemy is common in patients with CHF. Hyperuricemy is associated with impaired peripheral blood flow and decreased vascular dilatation, which is closely correlated with clinical status and reduced physical ability. Recent studies also suggest a close correlation between uric acid levels and myocardial diastolic function and, more importantly, uric acid is determined by a strong, independent prognostic predictor in CHF patients. Current experimental and clinical studies have shown that inhibition of xanthine oxidase causes significant beneficial pathophysiological changes. Evidence of this effect suggests that myocardial energy metabolism, endothelial dysfunction, and exercise tolerance are improved at the expense of the decrease of oxidative stress manifestations, therefore, lowering of the serum levels of the uric acid is a promising therapeutic target for improving the treatment of CUF patients.