Гіпоглікемічна активність нових галогеновмісних імідазолілметилен-2-тіо-1,3-тіазолідин-4-онів (глітазонів) (огляд літератури та власних досліджень)

Abstract

Аналіз літератури щодо однієї з найперспективніших груп препаратів для лікування цукрового діабету 2 типу – тіазолідиндіонів (глітазонів) – показав, що з 2012 р. вона представлена лише піоглітазоном зі значними обмеженнями, що потребує інтенсифікації пошуків нових хімічних сполук цього класу з покращеними позитивними, але з меншими побічними властивостями. Нові похідні галогеновмісних тіазолідиндіонів, що синтезовані в Інституті органічної хімії НАН України, були протестовані на наявність гіпоглікемічних властивостей. Показано, що зниження концентрації глюкози в крові мишей через 1-8 год після введення 5-[(2,4-дихлоро-1-феніл-1Н-імідазол-5-іл)метилен]-2-тіоксо-1,3-тіазолідин-4-ону на 19-36 % перевищувало дію референтного препарату піоглітазону, який застосовували в аналогічній та у 10 разів вищій дозі. Отже, синтезовані нові галогеновмісні глітазони можуть бути перспективними для створення більш ефективних гіпоглікемічних лікарських засобів для лікування діабету 2 типу.

Анализ литературы относительно одной из самых перспективнейших групп препаратов для лечения сахарного диабета 2 типа – тиазолидиндионов (глитазонов) – показал, что с 2012 г. она представлена лишь пиоглитазоном со значительными ограничениями, что обусловливает необходимость интенсификации поисков новых химических соединений этого класса с улучшенными положительными, но с меньшими побочными свойствами. Новые производные галогенсодержащих тиазолидиндионов, синтезированных в Институте органической химии НАН Украины, были протестированы на наличие гипогликемических свойств. Показано, что снижение концентрации глюкозы в крови мышей через 1-8 ч после введения 5-[(2,4-дихлоро-1-фенил-1H-имидазол-5-ил)метилен]-2-тиоксо-1,3-тиазолидин-4-она на 19-36 % превышало действие референтного препарата пиоглитазона, который применяли в аналогичной и в 10 раз более высокой дозе. Таким образом, синтезированные новые галогенсодержащие глитазоны могут быть перспективными для создания более эффективных гипогликемических препаратов для лечения диабета 2 типа.

A review of literature dealing with one of the most promising groups of for treatment of diabetes mellitus type 2 – thiazolidinediones (glitazones) – showed pioglitazone to represent with significant limitations this group since 2012. This necessitates intensification of search for new members of this class of compounds with improved positive properties and fewer side effects. New derivatives of halogenic thiazolidinediones synthesized at the Institute of Organic Chemistry NAS Ukraine were evaluated for the presence of hypoglycemic properties. It was shown that 5-[(2,4-dichlor-1-phenyl-1H-imidazol-5-il)methylen]-2-thioxo-1,3-thiasolidin-4-on, which hypoglycemic effect exceeded the effect of pioglitazone in a similar, and at a dose 10 times higher than in the comparator. Reducing the concentration of glucose in the blood of mice after administration of the compound caused a rapid decrease of its concentration of 19-36 % between 1-8 hours after administration, significantly stronger than the reference pioglitazone introduced as a dose of 1 mg/kg and at a dose 10 times higher – 10 mg/kg (P < 0.05). Thus, synthesized new halogenic glitazones may be promising for further in-depth study of their efficacy and safety, with the prerequisites of new, more effective than existing, hypoglycemic drugs in the type 2 diabetes treatment.