The effect of the angiotensin-converting enzyme inhibitor on the hemostasis system in patients with peptic ulcer of stomach and duodenum, combined with diabetes mellitus

Abstract

Резюме. У роботі вивчено зміни реологічних властивостей еритроцитів (Ер) та стан системи гемостазу, а також описано їх взаємозв'язок та корекцію виявлених змін за допомогою інгібітора ангіотензинперетворюючого ферменту. Обстежено 115 хворих, які перебували на стаціонарному лікуванні в обласному ендокринологічному диспансері та гастроентерологічному відділенні обласної клінічної лікарні м. Чернівці. Всі хворі були розподілені на 3 групи: І група складалась з 39 хворих на Нр-асоційовану пептичну виразку (ПВ) шлунка та дванадцятипалої кишки (ДПК), до II групи увійшли 39 хворих на цукровий діабет (ЦД), III групу склали 37 хворих на Нр-асоційовану ПВ шлунка та ДПК, поєднану з ЦД. Контрольна група складалась з 20 практично здорових осіб (ПЗО). Основну групу, залежно від проведеного лікування, розподілили на 3 підгрупи: IIIА – хворі отримували базисну терапію; IIIБ – на тлі базисного лікування хворим було призначено інгібітор ангіотензинперетворюючого ферменту (і-АПФ) квінаприл в дозі 2,5 мг 1 раз на добу вранці під контролем гемодинамічних показників упродовж 1 тижня, з переходом на 5 мг 1 раз на добу вранці упродовж 3 тижнів. Реологічні властивості Ер визначали за допомогою фільтраційних методів, стан системи гемостазу вивчали за допомогою розгорнутої гемостазіограми. Аналіз результатів дослідження показав, що погіршення морфофункціональних властивостей еритроцитів у хворих на ПВ, поєднану з ЦД, супроводжується розвитком синдрому гіперкоагуляції, який характеризується скороченням часових характеристик згортання крові на тлі зниження СФА (за рахунок ФФА) та підвищення НФА (ймовірно, внаслідок наявності фібринолітичних властивостей у недоокиснених продуктів, які, як відомо, у великій кількості продукуються за наявності цукрового діабету). Аналізуючи стан системи гемостазу після лікування, слід відзначити, що у хворих, які отримували лише базисну терапію, спостерігається тенденція до покращання усіх показників, а також отримані дані після лікування достовірно відрізняються від таких же у ПЗО (р<0,05). В групі IIIб спостерігалось істотне покращання всіх характеристик системи гемостазу (р<0,05). Отже, призначення інгібітора ангіотензиперетворюючого фермента квінаприлу призводить до істотного зменшення гемостазіологічних порушень у хворих на Нр-асоційовану ПВ шлунка та ДПК, поєднану з ЦД, ймовірно, завдяки позитивному впливу на функціональний стан ендотелію. Отже, при пептичній виразці, поєднаній з цукровим діабетом, спостерігається схильність до гіперкоагуляції, що проявляється підвищенням рівня фібриногену, активності AT III, зниженням ХЗФ, підвищенням СФА, НФА, ФФА, зниженням рівня XIII фактора. Реакція системи фібринолізу та протеолізу є неадекватною щодо ступеня активності коагуляційного гемостазу у хворих на пептичну виразку, поєднану з цукровим діабетом, що може бути свідченням зниження компенсаторних сил організму. Застосування на тлі антихелікобактерної терапії і-АПФ квінаприлу є патогенетично обгрунтованим та допомагає усунути виявлені порушення.