Етіопатогенетичні аспекти розвитку плацентарної дисфункції у жінок з невиношуванням вагітності (огляд літератури)

Abstract

Прогрес перинатології виявив нові проблеми, пов'язані з гестаційним процесом і антенатальним захистом плода. Серед них провідне місце належить хронічній плацентарній недостатності (ХПН). Однією з основних причин ХПН є невиношування вагітності. Мета роботи – розглянути основні аспекти етіології і патогенетичні ланки розвитку плацентарної недостатності у жінок із невиношуванням вагітності. Резюме. У статті висвітлені питання етіології, а також основні патогенетичні ланки розвитку плацентарної дисфункції у жінок із невиношуванням вагітності. Виділено фактори ризику, механізми розвитку плацентарної недостатності (ПН), а також її форми залежно від етіологічних факторів. Детально розглянуто особливості морфологічної будови плаценти у жінок з даною патологією на ранніх та пізніх термінах гестації, їх вплив на подальший перебіг вагітності, розвиток та стан плода. Показано взаємозв'язок між структурними змінами плаценти з клінічними проявами ПН. Висвітлено вплив порушень реології та гемодинаміки на стан плода. Висновки. Існує велика кількість етіологічних факторів, що призводять до розвитку плацентарної недостатності. Однак при різноманітті причин, дана патологія має ключові патогенетичні ланки, спільні прирізних формах. Знання причин розвитку плацентарної дисфункції при невиношуванні, особливостей патогенезу та морфологічних змін, що розвиваються практично на початку вагітності, має важливе клінічне значення, адже сприятиме розробці методів ранньої профілактики і патогенетично обґрунтованої корекції даної патології.

Резюме. Прогресс перинатологии обнаружил новые проблемы, связанные с гестационным процессом и антенатальной защитой плода. Среди них ведущее место принадлежит хронической плацентарной недостаточности (ХПН). Одной из основных причин ХПН является невынашивание беременности. Цель работы – рассмотреть основные аспекты этиологии и патогенетические звенья развития плацентарной недостаточности у женщин с невынашиванием беременности. В статье освещены вопросы этиологии, а также основные патогенетические звенья развития плацентарной дисфункции у женщин с невынашиванием беременности. Выделены факторы риска, механизмы развития плацентарной недостаточности (ПН), а также ее формы в зависимости от этиологических факторов. Подробно рассмотрены особенности морфологического строения плаценты у женщин с данной патологией на ранних и поздних сроках гестации, их влияние на дальнейшее течение беременности, развитие и состояние плода. Показана взаимосвязь между структурными изменениями плаценты с клиническими проявлениями ПН. Высветлены влияние нарушений реологии и гемодинамики на состояние плода. Выводы. Существует большое количество этиологических факторов, приводящих к развитию плацентарной недостаточности. Однако при многообразии причин данная патология имеет ключевые патогенетические звенья, общие при различных формах. Знание причин развития плацентарной дисфункции при невынашивание особенностей патогенеза и морфологических изменений, развивающихся практически в начале беременности, имеет важное клиническое значение, ведь будет способствовать разработке методов ранней профилактики и патогенетически обоснованной коррекции данной патологии.

Abstract. Advances in perinatology have revealed new problems related to the gestational process and antenatal protection of the fetus. Among them, the leading place belongs to chronic placental insufficiency (CPI). One of the main causes of CPI is miscarriage. The aim of the work is to consider the main aspects of the etiology and pathogenesis of the development of placental insufficiency in women with miscarriage. The article covers the issues of etiology, as well as the main pathogenetic ways in the development of placental dysfunction in women with miscarriage. Risk factors, mechanisms of development of placental insufficiency (PI), and also its forms depending on etiological factors are allocated. The peculiarities of the morphological structure of the placenta in women with this pathology in early and late gestation terms, their impact on the subsequent course of pregnancy, development and condition of the fetus are considered in detail. The relationship between structural changes in the placenta and clinical manifestations of PI is shown. The influence of rheology and hemodynamic disorders on the condition of the fetus is highlighted. Conclusions. There are a large number of etiological factors that lead to the development of placental insufficiency. However, for a variety of reasons, this pathology has key pathogenetic ways, which are common for different forms. Knowledge of the causes of placental dysfunction during miscarriage, features of pathogenesis and morphological changes that develop even in early terms of gestation has a great clinical importance, because it will contribute to the development of methods of early prevention and pathogenetically conditioned correction of this pathology.