Вплив антралю на оксидантно-антиоксидантний гомеостаз у хворих на хронічний панкреатит

Abstract

Мета дослідження – встановити ефективність впливу Антралю в лікуванні хронічного панкреатиту (ХП) у фазі загострення на підставі комплексної оцінки клінічного перебігу ХП та оксидантно-антиоксидантного гомеостазу. Матеріал і методи. Обстежено 52 хворих на ХП змішаної етіології у фазі загострення середньої тяжкості. Для визначення ефективності лікування за випадковою ознакою сформовано дві репрезентативні групи пацієнтів. Середній вік хворих становив (41,3±4,5) років. Дизайн досліджень передбачав клінічні, лабораторні, біохімічні дослідження крові, імуноферментні методи, біохімічний аналіз дуоденального вмісту, копрограму, ультрасонографію (УСГ) підшлункової залози. Аналіз клінічних, УСГ проявів ХП, біохімічних, лабораторних показників функціонального стану підшлункової залози проводили за загальноприйнятими методиками, які досліджували в динаміці через 30 днів лікування. Висновки. Запропонована комплексна терапія, із додаванням Антралю, виявила вищий ступінь ефективності, порівняно з базисною терапією, у досягненні антиоксидантного ефекту, що дало змогу знизити інтенсивність процесів пероксидного окиснення ліпідів та окиснювальної модифікації білків, нітрозитивного стресу, які є ключовою ланкою патогенезу загострення хронічного панкреатиту.

Цель исследования – установить эффективность воздействия Антраля в лечении хронического панкреатита (ХП) в фазе обострения на основании комплексной оценки клинического течения ХП и оксидантно-антиоксидантного гомеостаза. Материал и методы. Обследовано 52 больных ХП смешанной этиологии в фазе обострения средней тяжести. Для определения эффективности лечения по случайному признаку сформированы две репрезентативные группы пациентов. Средний возраст больных составил (41,3±4,5) лет. Дизайн исследований предусматривал клинические, лабораторные, биохимические исследования крови, иммуноферментные методы, биохимический анализ дуоденального содержимого, копрограмму ультрасонографию (УСГ) поджелудочной железы. Анализ клинических, УСГ проявлений ХП, биохимических, лабораторных показателей функционального состояния поджелудочной железы проводили по общепринятым методикам, которые исследовали в динамике через 30 дней лечения. Выводы. Предложенная комплексная терапия, с добавлением Антраля, показала высокую степень эффективности, по сравнению с базисной терапией, в достижении антиоксидантного эффекта, что позволило снизить интенсивность процессов пероксидного окисления липидов и окислительной модификации белков, нитрозитивного стресса, которые являются ключевым звеном патогенеза обострения хронического панкреатита.

Objective – to establish the effectiveness of Antral in the treatment of exacerbation phase of chronic pancreatitis (CP) based on a comprehensive assessment of the clinical course of CP and oxidative-antioxidant homeostasis. Material and methods. 52 patients with CP of mixed etiology in the moderate severity exacerbation phase were examined. To represent the effectiveness of treatment on a random basis, two representative groups of patients were formed. The average age of patients was (41.3±4.5) years. The design of the research included clinical, laboratory, biochemical blood tests, enzyme immunoassay, biochemical analysis of duodenal contents, coprogram, ultrasonography (USG) of the pancreas. Analysis of clinical, USG manifestations of CP, biochemical, laboratory indicators of the functional state of the pancreas was performed according to conventional methods, which were studied in the dynamics after 30 days of treatment. Conclusions. The proposed complex therapy, with the addition of Antral, demonstrated a higher degree of effectiveness, compared with the basic therapy, in achieving the antioxidant effect, which allowed reducing the intensity of lipid peroxidation and protein oxidative modification, nitrosative stress, which are the main elements in the pathogenesis of exacerbation of chronic pancreatitis.