Peculiarities of insulin resistance syndrome in non-alcoholic steatogepatitis on the background of type 2 diabetes mellitus depending on the stage of diabetic kidney disease

Abstract

Objective. To study the interaction of changes in glucose and insulin homeostasis, the degree of IR and insulin sensitivity, the degree of glycosylation of hemoglobin on the clinical course of NASH on the background of diabetes mellitus depending on the presence of DKD and its stage. Material and methods. 108 patients with NASH with comorbid diabetes were examined. The average age of patients was (58.2 ± 6.1) years. There were 63 women (58.3%) and 45 men (41.7%). Depending on the presence of DKD, 4 groups of patients were formed, which were randomized by age, sex, activity of cytolytic syndrome of NASH depending on the stage of DKD. The comparison group consisted of 30 healthy individuals (PHP) of the appropriate age and sex. The degree of hepatic steatosis and its nature were determined using a ratified kit "SteatoTest", "ASH" and "NASH-Test" (BioPredictive, France) in the laboratory Sinevo. The stage of liver fibrosis was determined by using a set of markers for quantitative biochemical evaluation of fibrosis "FibroTest" (BioPredictive, France) in the laboratory Sinevo. Calculation of the glomerular filtration rate (GFR) was performed using a GFR calculator of the Institute of Nephrology of the National Academy of Medical Sciences of Ukraine on the average of three calculated indicators: creatinine clearance according to the Cockcroft-Golt formula, MDRD and CKD ЕРІ. Determination of the stages of DKD was carried out according to the classification of C.E. Mogensen (1983). Conclusions. Metabolic prerequisites for the development of nonalcoholic steatohepatitis on the background of type 2 diabetes mellitus are probable fasting and postprandial hyperglycemia, hyperinsulinemia, increased hemoglobin glycosylation, tissue insulin resistance compared to healthy individuals. Disorders of glucose homeostasis due to insulin resistance are one of the probable risk factors for the progression of nonalcoholic steatohepatitis and type 2 diabetes mellitus in the presence of stage I-IV diabetic kidney disease, as carbohydrate metabolism disorders and the degree of insulin resistance type 2 diabetes in the absence of diabetic kidney disease.

Мета роботи – вивчити взаємовплив змін гомеостазу глюкози та інсуліну, ступеня IP та чутливості до інсуліну, ступеня глікозилювання гемоглобіну на клінічний перебіг НАСГ на тлі ЦД2 залежно від наявності ДХН та її стадії Матеріал і методи. Обстежено 108 хворих на НАСГ із коморбідним ЦД2. Середній вік хворих (58,2±6,1) років. Жінок було 63 (58,3 %), чоловіків – 45 (41,7 %). Залежно від наявності ДХН сформовано чотири групи пацієнтів, які були рандомізовані за віком, статтю, активністю цитолітичного синдрому НАСГ залежно від стадії ДХН. Групу порівняння склали 30 практично здорових осіб (ПЗО) відповідного віку та статі. Ступінь стеатозу печінки та його природу визначали за допомогою ратифікованого набору "SteatoTest", "ASH" та "NASH-Test" (BioPredictive, Франція) у лабораторії Сінево. Стадію фіброзу печінки визначали шляхом використання набору маркерів для кількісної біохімічної оцінки фіброзу "FibroTest" (BioPredictive, Франція) у лабораторії Сінево. Обчислення показника швидкості клубочкової фільтрації (ШКФ) здійснювали за допомогою калькулятора ШКФ ДУ "Інституту нефрології НАМН України" за середньою величиною трьох обчислених показників: кліренсом креатиніну за формулою Кокрофта-Голта, MDRD та CKD ЕРІ. Визначення стадій ДХН здійснювали за класифікацією С.Е. Mogensen (1983). Висновок. Метаболічними передумовами розвитку неалкогольного стеатогепатиту на тлі цукрового діабету типу 2 є вірогідна натщесерцева та постпрандіальна гіперглікемія, гіперінсулінемія, зростання ступеня глікозилювання гемоглобіну, тканинна інсулінорезистентність порівняно зі здоровими особами. Розлади гомеостазу глюкози внаслідок інсулінорезистентності є одним із вірогідних чинників ризику прогресування неалкогольного стеатогепатиту та тлі цукрового діабету типу 2 за наявності діабетичної хвороби нирок I-IV стадій, оскільки порушення вуглеводного обміну та ступінь інсулінорезистентності за цих умов є суттєвіші порівняно з перебігом неалкогольного стеатогепатиту із цукровим діабетом типу 2 за відсутності діабетичної хвороби нирок.

Цель исследования – изучить взаимовлияние изменений гомеостаза глюкозы и инсулина, степени ИР и чувствительности к инсулину, степени гликозилирования гемоглобина на клиническое течение НАСГ на фоне СД2 в зависимости от наличия ДБП и ее стадии. Материал и методы. Обследовано 108 больных НАСГ с коморбидным СД2. Средний возраст больных (58,2 ± 6,1) года. Женщин было 63 (58,3%), мужчин – 45 (41,7%). В зависимости от наличия ДБП сформировано 4 группы пациентов, которые были рандомизированы по возрасту, полу, активностью цитолитического синдрома НАСГ в зависимости от стадии ДБП. Группу сравнения составили 30 практически здоровых лиц (ПЗЛ) соответствующего возраста и пола. Степень стеатоза печени и его природу определяли с помощью ратифицированного набора "SteatoTest", "ASH" и "NASH-Test" (BioPredictive, Франция) в лаборатории Синево. Стадию фиброза печени определяли путем использования набора маркеров для количественной биохимической оценки фиброза "FibroTest" (BioPredictive, Франция) в лаборатории Синево. Вычисление показателя скорости клубочковой фильтрации (СКФ) осуществляли с помощью калькулятора СКФ ГУ "Институт нефрологии АМН Украины" по средней величине трех вычисленных показателей: КК по формуле Кокрофта-Голта, MDRD и CKD ЕРІ. Определение стадий ДБП осуществляли по классификации С.Е. Mogensen (1983). Вывод. Метаболическими предпосылками развития неалкогольного стеатогепатита на фоне сахарного диабета типа 2 является вероятно тощаковая и постпрандиальная гипергликемия, гиперинсулинемия, рост степени гликозилирования гемоглобина, тканевая инсулинорезистентностъ по сравнению со здоровыми лицами. Расстройства гомеостаза глюкозы вследствие инсулинорезистентности является одним из вероятных факторов риска прогрессирования неалкогольного стеатогепатита на фоне сахарного диабета типа 2 при наличии диабетической болезни почек I-IV стадий, поскольку нарушения углеводного обмена и степень инсулинорезистентности при этих условиях является более существенными по сравнению с течением неалкогольного стеатогепатита с сахарным диабетом типа 2 при отсутствии диабетической болезни почек.