Перинатальна анатомія стравохідно-шлункового переходу

Abstract

Методами анатомічних досліджень встановлені характерні ознаки стравохідно-шлункового переходу в перинатальному періоді, а саме диференціювання черевної частини стравоходу (95 % – на 4-7-му місяцях, 76 % – у пізніх плодів та новонароджених) та гострого кута Гіса (97,5 % – на 4-7-му місяцях, 85,7 % – у пізніх плодів та новонароджених). Скелетотопічна проекція кардіального отвору шлунка змінюється в межах від рівня тіла ІХ грудного хребця на 4-му місяці до рівня нижнього краю тіла ХІ грудного хребця в новонароджених. Основними джерелами кровопостачання стравохідно-шлункового сегмента є гілки лівої шлункової артерії, додатковими – гілки лівої нижньої діафрагмальної та верхньої лівої надниркової артерії, селезінкова артерія та ліва гілка власної печінкової артерії. При поперечному і поздовжньому скануванні черевна частина стравоходу в новонароджених і грудних дітей візуалізується у формі кільцеподібної або циліндричної структури з ехогенними серозним і слизовим та гіпоехогенним м’язовим шарами.