Прогнозування ренальної дисфункції у доношених новонароджених дітей з патологічним перебігом ранньої неонатальної адаптації

Abstract

Резюме. Новонароджені діти, які отримують лікування у відділеннях інтенсивної терапії новонароджених, складають групу високого ризику щодо формування ренальної дисфункції, найбільш серйозним проявом якої є гостре пошкодження нирок. Мета. Розробити математичну модель прогнозування ренальної дисфункції у доношених новонароджених дітей з урахуванням ступеня тяжкості патологічного перебігу ранньої неонатальної адаптації. Матеріали і методи. Проведено ретроспективне дослідження, у ході якого здійснено аналіз чинників ризику ренальної дисфункції у 80 доношених новонароджених дітей з проявами перинатальної патології різного ступеня тяжкості з подальшим покроковим дискримінантним аналізом індексованих факторів (віку матері > 35 років, наявності/відсутності хронічної патології сечовидільної системи, гестаційного пієлонефриту у матері, оцінки гострої адаптації новонародженого за шкалою Апгар наприкінці першої та п'ятої хвилин життя, наявності/відсутності синдрому артеріальної гіпотензії, оцінки за шкалою NTISS, рівнів погодинного діурезу та сироваткового креатиніну у новонародженої дитини). Результати дослідження. Координати центроїдів за основними функціями, отримані за даними дискримінантного аналізу, для дітей з відсутністю ренальної дисфункції склали F1=4,84; F2=-0,36; для дітей з порушеннями легкого ступеня – F1=0,42; F2=0,60; для дітей з порушеннями помірного ступеня – F1=-1,94; F2=0,51; для дітей з порушеннями тяжкого ступеня – F1=-3,31; F2=-0,75. Висновки. Запропонована математична модель прогнозування порушень функціонального стану нирок у хворих новонароджених дітей надає змогу передбачити розвиток ренальної дисфункції тяжкого ступеня з точністю 75,0%, помірного ступеня – 80,0%, легкого ступеня – 85,0%, відсутності ренальної дисфункції – 100,0%.

Резюме. Новорожденные дети, получающие лечение в отделениях интенсивной терапии новорожденных, составляют группу высокого риска по формированию почечной дисфункции, наиболее серьезным проявлением которой является острое повреждение почек. Цель. Разработать математическую модель прогнозирования ренальной дисфункции у доношенных новорождённых детей с учётом степени тяжести патологического течения ранней неонатальной адаптации. Материалы и методы. Проведено ретроспективное исследование, в ходе которого проанализированы факторы риска ренальной дисфункции у 80 доношенных новорождённых детей с проявлениями перинатальной патологии разной степени тяжести с дальнейшим пошаговым дискриминантным анализом индексированных факторов (возраста матери > 35 лет, наличия/отсутствия хронической патологии мочевыделительной системы, гестационного пиелонефрита у матери, оценки острой адаптации новорождённого по шкале Апгар в конце первой и пятой минут жизни, наличия/отсутствия синдрома артериальной гипотензии, оценки по шкале NTISS, уровней почасового диуреза и сывороточного креатинина у новорождённого). Результаты исследования. Координаты центроидов по основным функциям, которые получены в результате дискриминантного анализа, для детей с отсутствием ренальной дисфункции составили F1=4,84; F2=-0,36; для детей с нарушениями легкой степени – F1=0,42; F2=0,60; для детей с нарушениями умеренной степени тяжести – F1=-1,94; F2=0,51; для детей с нарушениями тяжёлой степени – F1=-3,31; F2=-0,75. Выводы. Предложенная математическая модель прогнозирования нарушений функционального со¬стояния почек у больных новорождённых детей позволяет предположить развитие ренальной дисфункции тяжёлой степени с точностью 75,0%, умеренной степени – 80,0%, лёгкой степени – 85,0%, отсутствие ренальной дисфункции – 100,0%.

Summary. Newborns getting treatment in the intensive care units constitute a high risk group concerning formation of renal dysfunction which serious sign is acute kidney injury. Objective: to develop a mathematical model to prognosticate renal dysfunction of term newborns considering degree of severity of pathological course of early neonatal adaptation. Materials and methods. A retrospective study was carried out including the analysis of risk factors of renal dysfunction in 80 term newborns with signs of perinatal pathology of different degree of severity with further step-by-step discriminant analysis of indexed factors (mother's age > 35 years, presence/absence of chronic pathology of the urinary system, gestational pyelonephritis in mother, assessment of acute adaptation of a newborn by Apgar scale at the end of the first and fifth minute of life, presence/absence of arterial hypotension syndrome, assessment by NTISS, levels of diuresis by the hour and serum creatinine in a newborn). Results of the study. Coordinates of centroids by the main functions obtained by the findings of discriminant analysis for children without renal dysfunction were the following: F1=4,84; F2=-0,36; for children with mild disorders – F1=0,42; F2=0,60; for children with moderate disorders – F1=-1,94; F2=0,51; and for children with severe disorders – F1=-3,31; F2=-0,75. Conclusion. The suggested mathematical model to prognosticate disorders of the renal functional state in sick newborns enables to predict development of severe renal dysfunction to within 75,0%, moderate degree – 80,0%, mild degree – 85,0%, absence of renal dysfunction – 100,0%.