Етіологічна структура гнійно-запальних захворювань ЛОР-органів у амбулаторних пацієнтів м. Чернівці

Abstract

Мета роботи – вивчити етіологію гнійно-запальних захворювань ЛОР-органів та встановити її особливості залежно від локалізації інфекційного процесу серед пацієнтів. Матеріали та методи. Проведено бактеріологічні дослідження матеріалу, відібраного у 632 амбулаторних пацієнтів різного віку з гнійно-запальними захворюваннями ЛОР-органів м. Чернівці. Виділено та вивчено інокуляти зі слизової оболонки піднебінних мигдаликів, носа та зі слухового проходу у кількості 561, 56 та 15 відповідно. Ідентифікацію виділених культур проводили за морфологічними, тинкторіальними та фізіолого-біохімічними ознаками. Результати. Виявлено залежність спектра виділених етіологічно значущих мікроорганізмів від локалізації патологічного процесу. Зі слизовової оболонки мигдаликів та носа найчастіше виділяли штами S. aureus (55,8 % та 72,0 % відповідно), тоді як із зовнішнього вуха – мікроскопічні гриби (44,4 %). У більшості випадків з одного зразка виділено монокультуру етіологічно значущого мікроорганізму. Із слизової мигдаликів у двох випадках виділено асоціації двох збудників та ще у двох випадках – три штами мікроорганізмів, що разом становило 14,5% випадків. Етіологічну роль асоціацій з двох збудників також виділено в 12,5 % випадків висівів зі слухового проходу та у 8,7 % випадків висівів зі слизової носа. Висновки. 1. Основними етіологічно значущими збудниками гнійно-запальних захворювань ЛОР-органів у амбулаторних пацієнтів були умовно патогенні мікроорганізми (у т.ч. гриби). 2. Провідну роль в етіології гнійно-запальних захворювань мигдаликів та носової порожнини відіграє S. aureus. 3. Мікроскопічні гриби родів Candida та Aspergilus найчастіше є причиною запальних захворювань зовнішнього вуха.

Цель работы – изучить этиологию гнойно-воспалительных заболеваний ЛОР-органов у амбулаторних пациентов г. Черновцы, установить ее особенности в зависимости от локализации инфекционного процесса. Материалы и методы. Проведены бактериологические исследования материала, взятого у 632 амбулаторных пациентов разного возраста с гнойно-воспалительными заболеваниями ЛОР-органов г. Черновцы. Были выделены и изучены инокуляты со слизистой оболочки небных миндалин, носа и со слухового прохода в количестве 561, 56 та 15 соответственно. Идентификацию выделенных культур проводили за морфологическими, тинкториальными и физиолого-биохимическими признаками. Результаты. Выявлена зависимость спектра выделенных этиологически значимых микроорганизмов от локализации патологического процесса. Из слизистой оболочки миндалин и носа чаще всего выделяли штаммы S. aureus (55,8% и 72,0% соответственно), тогда как с наружного уха – микроскопические грибы (44,4%). В подавляющем большинстве случаев из одного образца выделяли монокультуры этиологически значимых микроорганизмов. Со слизистой миндалин в двух случаях были выделены ассоциации из двух возбудителей, и еще в двух случаях – три культуры возбудителей, что вместе составило 14,5 %. Одновременно два этиологически значимых штамма было выделено в 12,5 % случаев посевов из слухового прохода и в 8,7 % случаев посевов из слизистой носа. Выводы. 1. Основными этиологически значимыми возбудителями гнойно-воспалительных заболеваний ЛОР-органов у амбулаторных пациентов являются условно патогенные микроорганизмы (в т.ч. грибы). 2. Ведущая роль в этиологии гнойно-воспалительных заболеваний миндалин и носа принадлежит S. aureus. 3. Микроскопические грибы родов Candida та Aspergilus чаще всего являются причиной воспалительных заболеваний внешнего уха.

Objective – to study the etiology of purulent-inflammatory diseases of ENT organs and establish its features, depending on the localization of the infectious process. Material and methods. The bacteriological research of a material selected from 632 ambulatory patients of different age with suppurative and inflammatory diseases of ENT organs of Chernivtsi was carried out. The inoculum from the mucous membrane of the palatine tonsils, the nose and from the outer ear in the number of 561, 56 and 15 respectively was isolated and studied. Identification of the selected cultures was carried out according to the morphological, tinctorial and physiological-biochemical characteristics. Results. Dependence of the spectrum of isolated etiologically significant microorganisms on the localization of the pathological process was revealed. S. aureus strains (55.8% and 72.0% respectively) were most often isolated from the tonsils and nasal mucosa, whereas microscopic fungi (44.4%) from the outer ear. In the vast majority of cases, monoculture of an etiologically significant microorganism was isolated from one sample. The associations of two pathogens were identified from the mucous membranes of the tonsils in two cases and three strains of microorganisms in two cases more, which together amounted to 14.5% of cases. The etiological role of the associations of two pathogens was also identified in 12.5% of the cases from the outer auditory passage and in 8.7% of the cases of nasal mucosa. Conclusions. 1. The main etiologically significant pathogens of purulent-inflammatory diseases of ENT organs in ambulatory patients were conditionally pathogenic microorganisms (including fungi). 2. The leading role in the etiology of purulent-inflammatory diseases of the tonsils and the nasal cavity has S. aureus. 3. Microscopic fungi of the genus Candida and Aspergilus are the most common cause of inflammatory diseases of the external ear.