Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: http://dspace.bsmu.edu.ua:8080/xmlui/handle/123456789/16599
Назва: Лікувальна тактика внаслідок гострого перитоніту у хворих на коморбідну патологію
Інші назви: Лечебная тактика при остром перитоните у больных с коморбидной патологией
Therapeutic tactics for acute peritonitis in patients with comorbid pathology
Автори: Гринчук, Федір Васильович
Баранецький, Ф.І.
Grynchuk, F.V.
Baranetskiy, F.I.
Ключові слова: гострий перитоніт
коморбідна патологія
патогенез
діагностика
лікування
острый перитонит
коморбидная патология
патогенез
диагностика
лечение
acute peritonitis
comorbidity
pathogenesis
diagnosis
treatment
Дата публікації: 2019
Видавництво: Клінічна анатомія та оперативна хірургія
Короткий огляд (реферат): Резюме. Проведені комплексні експериментальні та клінічні дослідження особливостей розвитку гострого перитоніту на тлі супровідної патології. Показано, що патогенетичним підґрунтям змін перебігу гострого перитоніту у пацієнтів із супровідними захворюваннями є синдром взаємного обтяження. Розроблена класифікація, яка передбачає виділення чотирьох класів коморбідності. З їх урахуванням розроблена лікувальна тактика. Розширені показання до передопераційної підготовки, яку слід проводити хворим, зарахованим до II та III класів коморбідності. Для оцінювання поширеності перитоніту розроблений метод, заснований на визначенні оптичних характеристик парієтальної очеревини. Для обґрунтованого вибору обсягу операції та місця накладання кишкових швів розроблений метод визначення життєздатності, що передбачає визначення індексу фотолюмінесценції. Для збільшення надійності зони з'єднання порожнистих органів травлення розроблені безперервно-вузловий проникаючий і однорядний шов. Для захисту і закріплення лінії швів на порожнистих органах травлення розроблені методи локального впливу, які дають змогу регулювати перебіг процесів регенерації. Розширені показання до використання запрограмованих повторних санацій очеревинної порожнини у пацієнтів, зарахованих до II-III класів. Розроблений спосіб пролонгованої санації очеревинної порожнини, який дає можливість прискорити регрес запалення, зменшити кількість повторних утручань. Резюме. Цель исследования. Обоснование тактики лечения больных с острым перитонитом (ОП) и коморбидной патологией (КП). Материал и методы. 420 белых крыс с моделями ОП, сахарного диабета, патологии печени, почек. 726 больных с острой хирургической патологией. Исследовали клинические параметры, показатели иммунной, протеолитической, цитокиновой, окислительно-восстановительной систем, гемостаза, биохимические, микробиологические, морфологические изменения. Результаты. Показано, что патогенетической основой изменений протекания ОП у пациентов с сопутствующими заболеваниями является синдром взаимного отягощения. Выявлены стадии его развития. Разработана новая классификация КП, которая предусматривает выделение четырех классов КП. Разработана лечебная тактика при КП, которая предусматривает дифференцированный выбор объема мероприятий на всех этапах лечения, с учетом классов КП. Расширены показания к предоперационной подготовке, которую следует проводить больным, отнесенным ко II и III классам КП. Для оценки распространенности ОП разработан метод, основанный на измерении ширины зоны рассеивания лазерного луча париетальной брюшиной. Для обоснованного выбора объема операции и места наложения кишечных швов разработан метод определения жизнеспособности, предусматривающий определение индекса фотолюминесценции. Для увеличения надежности зоны соединения полых органов пищеварения разработаны непрерывноузловой проникающий и однорядный шов. Для защиты и закрепления линии швов на полых органах пищеварения разработаны методы локального воздействия, которые позволяют регулировать ход процессов регенерации. Расширены показания к использованию запрограммированных повторных санаций брюшной полости. У пациентов, отнесенных к II классу КП, такие вмешательства рекомендуется использовать, начиная со II степени тяжести ОП, а при III классе – уже с I степени тяжести. Разработан способ пролонгированной санации брюшной полости с помощью дренажных устройств, который позволяет ускорить регресс воспаления, уменьшить количество повторных вмешательств и продолжительность лечения. Выводы. 1. Патогенетические и клинические особенности ОП у больных с КП обуславливает синдром взаимного отягощения. 2. Разработана прогностическая шкала, предусматривающая выделение четырех классов КП, позволяет обоснованно выбирать необходимый объем лечения у конкретного больного. 3. Применение разработанной лечебной тактики, основанной на предложенной оценочной шкале, позволяет существенно улучшить результаты лечения больных острый перитонит. Abstract. The objective of the study: justification of the treatment of patients with acute peritonitis (AP) with comorbid pathology (CP). Materials and methods: 420 white rats with simulated AP, diabetes mellitus, pathology of the liver, kidneys; 726 patients with acute surgical pathology. The clinical parameters, immune, proteolytic, cytokine, oxidative-reduction systems, hemostasis, biochemical, microbiological, morphological changes were investigated. Results. Mutual burdening syndrome was found to be a pathogenic basis of changes in the course of AP in patients with comorbid diseases. The stages of its development are determined. The new classification of CP for emergency abdominal surgery is developed, which involves the selection of four classes. A management tactics is developed within CP, which provides a differentiated choice of the activities amount at all stages of treatment, considering the classes of CP. The indications are extended before pre-operation, which should be performed in patients who belong to the II and III class of CP. To assess AP spread a method has been developed, which is based on the changes of the laser beam dispersion zone width by the parietal peritoneum. For a reasonable choice of the amount of surgery and place of applying intestinal stitches a method of determining viability is developed, which involves the detection of the photoluminescence index. To increase the connection zone reliability of the hollow digestive organs continuous no-penetrating and single-row stitches are developed. To protect and fix the suture lines on the hollow digestive organs methods of local influence are developed, enabling to regulate the course of the regeneration processes. The indications for the use of programmed repeated sanitization of the peritoneal cavity are extended. For patients belonging to class II of CP such surgery is recommended to be performed starting with the II degree of severity of AP, and those belonging to the III class – starting with the I degree of severity. The method of the prolonged peritoneal cavity sanitization is developed by means of drainage devices, which enables to accelerate the regression of inflammation, reduce the number of repeated surgery and duration of treatment. Conclusions. 1. The pathogenetic and clinical features of AP in patients with CP are caused by mutual burdening syndrome. 2. The developed prognostic scale assuming four classes of CP, enables to reasonably choose the necessary volume of treatment for a particular patient. 3. The use of the developed therapeutic tactics, based on the suggested evaluation scale, can significantly improve the results of treatment of patients with AP.
URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): http://dspace.bsmu.edu.ua:8080/xmlui/handle/123456789/16599
Розташовується у зібраннях:Статті. Кафедра хірургії

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
CAOS_2019_2_021.pdf445.65 kBAdobe PDFПереглянути/Відкрити


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.