The role and significance of systematization of professional vocabulary in German medical discourse from the point of view of teaching professionally directed foreign competence

Abstract

Мета дослідження – вивчення лінгвістичних та екстралінгвістичних чинників, які сприяють упорядкуванню національних терміносистем, оскільки кількість термінів в кожній науці, і в медицині, зокрема, зростає, але нові терміни не завжди є чітко вмотивованими і не підлягають коректній систематизації у форматі бути зрозумілими всім представникам медичної науки. Особливо це стосується автентичних текстів типу ділової документації (протоколи операцій, витягів з історій хвороб, матеріалів скринінгів). Наукова новизна. Спроба винайти стандарти відповідного лексико-графічного джерела німецького фахового дискурсу типу протоколів операцій, історій хвороб, витягів з історії хвороб, рекомендацій щодо реабілітації хворих у аспекті навчання комунікативної фахової компетентності; встановлені межі нормалізації термінологічної лексики розглянуті на структурно-семантичному, комунікативному рівнях з урахуванням чинника вмотивованості. Зазначено функціонування термінологічних інновацій, які надають досліджуваному дискурсу логічну мовленнєву завершеність, що сприяє унормуванню міжмовної уніфікації термінологічних одиниць. Підсумовуючи все вищезазначене, можна дійти висновку, що проблема нормалізації та стандартизації термінологічної лексики, яка постійно осучаснюється, збагачується новими концептами, що потребують чіткої номінації для забезпечення коректної іншомовної фахової комунікації. Тому у плані щодо подальших перспектив дослідження цієї проблеми вважаємо за доцільне продовжити створення методологічної моделі навчання майбутніх фахівців іншомовної комунікації з урахуванням того, що німецькій фаховій мові медицини притаманний високий рівень розвитку та спрямування до стандартизації ТО.

Цель исследования – изучение лингвистических и экстралингвистических факторов, которые способствуют упорядочению национальных терминосистем. Попытка установить стандарты данного лексикографического источника в дискурсе языка для специальных целей типа протоколов операций, методики обследования, выписки из истории болезней, рекомендаций для дальнейшей реабилитации больных составляет научную новизну работы. Установленные принципы нормализации и стандартизации профессиональной лексики способствуют межязыковой унификации терминологических единиц, которые имеют логическое речевое завершение. Суммируя все вышеизложенное, можно сделать вывод, что проблема нормализации и стандартизации терминологической лексики, которая постоянно осовременивается, обогащается новыми концептами, требующими четкой номинации для обеспечения корректного иноязычного профессионального общения. Поэтому, относительно дальнейших перспектив изучения этой проблемы, считаем целесообразным продолжить создание методологической модели обучения будущих специалистов иноязычному общению на занятиях.