Оптимізація виявлення бронхіальної астми раннього початку у дітей

Abstract

Бронхіальна астма (БА) є найбільш частою хронічною патологією у дітей, а несвоєчасна верифікація діагнозу в подальшому визначає несприятливий прогноз її перебігу з формуванням тяжких форм захворювання та ранню інвалідизацію хворих. Мета роботи – встановити показники клініко-епідеміологічного ризику наявності фенотипу раннього початку у хворих із візинг-синдромом на підставі гістохімічних результатів тесту еозинофільних гранулоцитів крові з метою покращення індивідуалізованих рекомендацій по лікуванню БА у дітей раннього віку. Матеріали та методи. Обстежено 50 дітей різного віку, хворих на персистувальну БА. За віком дебюту захворювання сформовано дві клінічні групи спостереження, зокрема першу клінічну групу (І) сформували з 25 дітей із фенотипом раннього початку (до 3 років) БА, а другу (II) групу спостереження – з 25 дітей із фенотипом БА пізнього дебюту (з 6 років та пізніше). Проводили комплексне клініко-параклінічне обстеження дітей, що передбачало оцінку анамнестичних показників, алергологічного анамнезу, активності киснезалежного метаболізму еозинофільних гранулоцитів периферійної крові. Результати. У дітей І групи відзначено тенденцію до зниження результатів стимульованого НСТ-тесту даних гранулоцитів, що, ймовірно, засвідчило про виснаження їх киснезалежної функціональної активності внаслідок активного залучення до запальної відповіді організму. Зокрема, у пацієнтів І групи мінімальне та максимальне значення стимульованого НСТ-тесту за цитохімічними коефіцієнтами становили відповідно 0,06 ум.од. та 0,72 ум.од., а в осіб групи порівняння відповідно – 0,08 ум. од. і 0,8 ум. од. При цьому частка дітей із значенням стимульованого НСТ-тесту еозинофілів периферичної крові, які не перевищували 0,08 ум.од. за цитохімічним показником, зареєстровані у 12,2%, пацієнтів із фенотипом раннього початку БА тау 4,5% хворих на БА пізнього початку (Рφ<0,05). Висновки. Для фенотипу раннього початку БА характерні (1) народження від третіх та наступних за паритетом пологів; (2) більша тригерна роль неспецифічних чинників, зокрема ГРВІ; (3) тяжчий перебіг хвороби та гірша контрольованість симптомів захворювання; (4) значно більша потреба в полегшувальних швидкодіючих засобах. За наявності ознак виснаження процесів киснезалежної мікробіцидності еозинофільних гранулоцитів шанси наявності астма-фенотипу раннього початку зростають утричі, що дає змогу призначити базисну протизапальну терапію дітям із візинг-синдромом.

Бронхиальная астма (БА) является наиболее частой хронической патологией у детей, а несвоевременная верификация диагноза в дальнейшем определяет неблагоприятный прогноз ее течения с формированием тяжелых форм заболевания и раннюю инвалидизацию больных. Цель работы – установить показатели клинико-эпидемиологического риска наличия фенотипа раннего начала у больных с визинг-синдромом на основании гистохимических результатов теста эозинофилов крови с целью улучшения индивидуализированных рекомендаций по лечению БА у детей раннего возраста. Материалы и методы. Обследовано 50 детей разного возраста, больных персистирующей БА. По дебюту заболевания сформированы две клинические группы наблюдения, в частности, первую клиническую группу (I) составили 25 детей с фенотипом раннего начала (до 3 лет) БА, а вторую (II) группу наблюдения сформировали 25 детей с фенотипом БА позднего дебюта (в 6 лет и позже). Проведено комплексное клинико-параклиническое обследование детей, которое предусматривало оценку анамнестических показателей, аллергологического анамнеза, активности кислородозависимого метаболизма эозинофилов периферической крови. Результаты. У детей I группы отмечено тенденцию к снижению результатов НСТ-теста данных гранулоцитов, что, вероятно, свидетельствовало об истощении их кислородозависимой функциональной активности вследствие активного привлечения к воспалительному ответу организма. Так, у пациентов I группы минимальное и максимальное значение стимулированного НСТ-теста по цитохимическим коэффициентам составляло 0,06 у.е. и 0,72 у.е. соответственно, а у лиц группы сравнения – 0,08 у.е. и 0,8 у.е. соответственно. При этом доля детей со значеним стимулированного НСТ-теста эозинофилов периферической крови, не превышающее 0,08 у.е. по цитохимическим показателям, зарегистрированы у 12,2%, пациентов с фенотипом раннего начала БА и у 4,5% больных БА позднего начала (Pφ<0,05). Выводы. Для фенотипа раннего начала БА характерны (1) рождение от третьих и последующих по паритету родов; (2) большая триггерная роль неспецифических факторов, в частности ОРВИ; (3) тяжелое течение болезни и хуже контролируемость симптомов заболевания; (4) значительно большая потребность в облегчающих быстродействующих средствах. При наличии признаков истощения процессов кислородозависимой микробицидности эозинофилов крови шансы наличия астма-фенотипа раннего начала возрастают в три раза, что позволяет назначить базисную противовоспалительную терапию детям с визинг-синдромом.

Bronchial asthma (BA) is the most frequent chronic pathology in children, and untimely verification of a diagnosis in children in the future determines an unfavorable prognosis of its course with the formation of severe forms of the disease and early disability of patients. Objective – to establish the indicators of the clinical and epidemiological risk of early onset phenotype in patients with a wheezing syndrome based on the histochemical results of the test of eosinophilic granulocytes in order to improve individualized recommendations for the treatment of asthma in young children. Materials and methods. 50 children with persistent BA of different age were examined. Two clinical observation groups were formed by the age of the debut of the disease. In particular, the first clinical group (I) consisted of 25 children with an early onset phenotype (up to 3 years), and in the second (II) observation group were 25 children with late-debut phenotype of BA (in 6 years and later). Conducted a comprehensive clinical and paraclinical examination of children, which included anamnestic indicators, allergic anamnesis, activity of the oxygen-dependent metabolism of eosinophilic granulocytes of peripheral blood. Results. In I group children, the tendency towards a decrease in the results of the stimulated NBT-test of granulocyte data was observed, which probably indicated an exhaustion of their oxygen-dependent functional activity as a result of active involvement in the inflammatory response of the organism. Thus, inpatients of Group I, the minimum and maximum values of the stimulated NBT-test for cytochemical factors were respectively 0.06 conventional units (CU) and 0.72 CU, in the comparison group – 0.08 CU, and 0.8 CU respectively. At the same time, the proportion of children with the value of stimulated NBT-test of eosinophils of peripheral blood, which did not exceed 0.08 CU were registered in 12.2% patients with early onset phenotypes and 4.5% in patients with late-onset asthma (Pφ<0,05). Conclusions. The following characteristics of phenotype of early onset BA are (1) birth from the third and subsequent parities of births; (2) greater trigger role of non-specific factors, in particular, ARI; (3) less severe illness and worse control of disease symptoms; (4) high demand for facilitating fast-acting drugs. In the presence of signs of exhaustion of processes of oxygen dependent microbicide eosinophilic granulocytes, the chances of having an early-onset asthma-phenotype increase in triple, which allows the appointment of basic anti-inflammatory therapy for children with a wheezing syndrome.