Changes of the antioxidant defence in kidneys of alloxan diabetic rats under melatonin action

Abstract

Objective. The aim was to determine the influence of melatonin on basal levels of glucose (BG), malonic dialdehyde (MDA), reduced glutathione (GSH) levels, glutathione reductase (GR), glutathione peroxidase (GPx), glucose-6-phosphate dehydrogenase (G-6-PhD) activities in the kidney of alloxan diabetic rats. Materials and methods. Diabetes was induced in male Wistar rats by single i.p. injection of alloxan (170 mg/kg). Four days after diabetes induction, rats were divided into diabetic (untreated) and melatonin-diabetic group (5 mg/kg, daily and orally for two weeks). Among diabetic rats were rats with preserved normoglycemia (impaired glucose tolerance – IGT) and rats with diabetes mellitus (DM) BG ≥ 8 mmol/l. Blood was taken from the tail vein to evaluate the BG level. Rats were sacrificed on the 19th day from the beginning of the experiment in accordance with the ethical treatment of animals. Determinations of the enzymes activities were by standard methods. Statistical analysis was performed using Statistica 10 StatSoft Inc. Results. In DM group of rats activity of GR GPx, G-6-PhD, the level of GSH decreased 45%, 18%, 48%, 49% respectively in compareison with the control The level of MDA was found to be higher 90% in DM group and on 55% in IGT group respectively than in control. In the group of rats with IGT activity of GR, GPx, G-6-PhD, the level of GSH increased 42%, 18%, 82%, 55% respectively as compared with control. Melatonin injections were efficient for normalization of these indexes under study. Conclusion. The introduction of melatonin to alloxan diabetic rats for two weeks daily lead to a decrease of basal glycemia (BG) level in them, as well as stabilization of disorder indices of antioxidant defense system, namely, GR, GPx, G-6-PhD activity, content of MDA and G-SH in rat kidneys.

Мета роботи – полягала в тому, щоб визначити вплив мелатоніну на базальний рівень глюкози (БГ), вміст малонового диальдегіду (МДА), рівень глутатіону (GSH), глутатіонредуктази (ГР), глутатіонпероксидази (ГП), глюкозо-6-фосфатдегідрогенази (Г-6-фДГ) в нирках щурів з алоксановим діабетом. Матеріал і методи. Діабет був індукований у самців пацюків роду Вістар за одиничним інтраперетонеальним введення алоксану (170мг/кг). Через чотири дні після індукції цукрового діабету (ЦД) щурів розподіляли на діабетичну (неліковану) та мелатонін-діабетичну групу (5мг/кг, щодня таперорально протягом двох тижнів). Серед діабетичних тварин були щури зі збереженою нормоглікемією (поруиіення толерантності до глюкози – ПТГ) та щури із ЦД (БГ≥8ммоль / л). Кров забирали з хвостової вени, щоб оцінити рівень БГ. Декапітація щурів була на 19-й день з початку експерименту відповідно до етичного поводження з тваринами. Визначення активності ферментів були стандартними методами. Статистичний аналіз проводився за допомогою Statistica 10 StatSoft Inc. Результати. У групі щурів з ЦД активності ГР, ГП, Г-6-ФДГ та рівень GSH знижувалися на 45%, 18%, 48% та 49%, відповідно, порівняно з контролем. Встановлено, що рівень МДА вищий на 90% у групі з ЦД і на 55% у групі тварин з ПТГ, ніж; у контролі. У групі щурів з ПТГ активність ГР, ГП, Г-6-ФДГ та рівень GSH збільшені на 42%, 18%, 82% та 55% відповідно, порівняно з контролем. Ін'єкції мелатоніну були ефективними для нормалізації цих досліджуваних показників. Висновок. Ін'єкції мелатоніну діабетичним щурам щоденно впродовж двох тижнів призвели до зниження в останніх рівня базальної глікемії, як і до нормалізації показників порушення антиоксидантної системи захисту, а саме активності ГР, ГП, Г-6-ФДГ, вмісту МДА та GSH в нирках щурів.

Цель работы – состояла в том, чтобы определить влияние мелатонина на базальний уровень глюкозы (БГ), содержание малонового диальдегида (МДА), уровень глутатиона (GSH), глутатионредуктазы (ГР), глутатионпероксидазы (ГП), глюкозо-6-фосфатдегидрогеназы (Г-6 ФДГ) в почках крыс с алоксанового диабетом. Материал и методы. Диабет был индуцированный у самцов крыс рода Вистар по единичному интраперетонеальному введению аллоксана (170 мг / кг). Через четыре дня после индукции сахарного диабета (СД) крысы делили на диабетическую (нелеченная) и мелатонин-диабетическую группу (5 мг / кг, ежедневно и перорально в течение двух недель). Среди диабетических животных были крысы с сохраненной нормогликемией (нарушение толерантности к глюкозе – НТГ) и крысы с СД (БГ ≥ 8ммоль/л). Кровь забирали из хвостовой вены, чтобы оценить уровень БГ. Декапитация крыс была на 19-й день от начала эксперимента в соответствии с этическими нормами обращения с животными. Определение активности ферментов были стандартными методами. Статистический анализ проводился с помощью Statistica 10 StatSoft Inc. Результаты. В группе крыс с СД активности ГР, ГП, Г-6-ФДГ и уровень GSH снижались на 45%, 18%, 48% и 49% соответственно по сравнению с контролем. Установлено, что уровень МДА выше на 90% в группе с СД и на 55% в группе животных с ПТГ, чем в контроле. В группе крыс с ПТГ активность ГР, ГП, Г-6-ФДГ и уровень GSH увеличены на 42%, 18%, 82% и 55% соответственно по сравнению с контролем. Инъекции мелатонина были эффективными для нормализации этих исследуемых показателей. Вывод. Инъекции мелатонина алоксандиабетичным крысам привели к снижению в последних уровня базальной гликемии, так же как и нормализации показателей антиоксидантной системы защиты, а именно активности ГР, ГП, Г-6-ФДГ, содержания МДА и восстановленного глутатиона в почках крыс.