Особливості розвитку парамезонефральних проток та їх похідних наприкінці передплодового періоду онтогенезу людини

Abstract

Щороку серед новонароджених в Україні, за даними медико-генетичної служби МОЗ, фіксується до 3 тисяч випадків природжених вад різних органів та систем. Вади сечово-статевої системи посідають 3-тє місце за частотою виникнення, серед яких вади розвитку жіночих статевих органів становлять до 6 %. Варто зауважити, що дані цифри є певною мірою суб’єктивними, адже певний відсоток патології жіночої репродуктивної системи виявляється лише при досягнені жінки фертильного віку, що значно ускладнює вибір методики та ефективність лікування. У більшості наукових досліджень відсутній комплексний підхід до вивчення проблеми перинатального морфогенезу і становлення топографії внутрішніх жіночих статевих органів. Дослідження, як правило, виконувалися фрагментарно і на незначній кількості об'єктів, без врахування корелятивних взаємовідношень внутрішніх жіночих статевих органів з суміжними органами в різні терміни перинатального періоду. Тому актуальним і своєчасним є проведення досліджень у рамках перинатальної анатомії жіночих статевих органів. У статті висвітлені особливості розвитку парамезонефральних проток та їх похідних наприкінці перед-плодового періоду онтогенезу людини. З'ясовано, що наприкінці передплодового періоду спостерігається морфометрична асиметрія складових сечостатевих комплексів, асинхронна редукція первинних нирок, а також морфометричні відмінності у розвитку пармезонефричних проток.

Ежегодно среди новорожденных в Украине, по данным медико-генетической службы Минздрава, фиксируется до 3 тысяч случаев врожденных пороков различных органов и систем. Пороки мочеполовой системы занимают 3-е место по частоте возникновения, среди них пороки развития женских половых органов составляют до 6%. Стоит заметить, что данные цифры в определенной степени субъективны, ведь определенный процент патологии женской репродуктивной системы проявляется лишь при достижении женщины фертильного возраста, что значительно усложняет выбор методики и эффективность лечения. В большинстве научных исследований отсутствует комплексный подход к изучению проблемы пренатального морфогенеза и становления топографии внутренних женских половых органов. Исследования, как правило, выполнялись фрагментарно и на незначительном количестве объектов, без учета коррелятивних взаимоотношений внутренних женских половых органов со смежными органами в разные сроки перинатального периода. Поэтому актуальным и своевременным является проведение исследований в рамках пренатальной анатомии женских половых органов. В статье освещены особенности развития парамезонефральных проток и их производных в конце передплодного периода онтогенеза человека. Установлено, что в конце передплодного периода наблюдается морфометрическая асимметрия составляющих мочеполовых комплексов, асинхронная редукция первичных почек, а также морфометричные различия в развитии пармезонефральных проток.

According to the data of the medical-genetic service of the Ministry of Heath of Ukraine approximately 3 000 cases of congenital defects of different organs and systems are registered among neonates in Ukraine annually. Defects of the urogenital system are third in the rate including 6% of developmental defects of the female reproductive organs. It should be noted that these data are subjective to some extent since certain percentage of female reproductive system pathology is found only when the fertile age is achieved, which complicates the choice of methods and effects of treatment. The majority of scientific studies lack a comprehensive approach to investigation of the issues of perinatal morphogenesis and topographic development of the internal female reproductive organs. As a rule, researches were conducted fragmentarily on an insufficient amount of objects, and correlation relations between the internal female reproductive organs with the surrounding organs at different terms of the perinatal period were not considered. Therefore, investigation within the frame of perinatal anatomy of the female reproductive organs appears to be urgent and timely. The article deals with the developmental peculiarities of the paramesonephral sulci and their derivatives at the end of the pre-fetal period of human ontogenesis. The purpose of the study: to find out the further development of mesonephral and paramezonephral sulci and their derivatives at the end of the pre-fetal period of human ontogenesis. The research was conducted on 7 samples of pre-fetuses. The corpses were first measured and then fixed in 5% formalin solution for 7 days and maintained for 10 days in formalin solution for 30 days. Prescriptions were stored in a 5% solution of formalin. At the end of the pre-fetal period morphometric asymmetry in the constituent parts of the urogenital complexes, asynchronous reduction of the mesonephric kidneys and morphometric differences in the development of the paramesonephral sulci are found to occur.