Особливості ембріогенезу структурних компонентів носової ділянки деяких ссавців

Abstract

З метою з'ясування загальних закономірностей та видових особливостей пренатального морфогенезу структур носової ділянки людини та деяких ссавців досліджено 75 препаратів зародків і передплодів людини та 85 препаратів ссавців різних періодів пренатального розвитку з використанням комплексу методів морфологічного дослідження (антропометрія, морфометрія, мікроскопія, тривимірне комп'ютерне реконструювання, статистичний аналіз). Встановлено, що морфогенезу носової ділянки ссавців притаманні такі загальні закономірності: а) розвиток носової порожнини починається з носових плакод, які мають ектодермальне походження; б) формоутворення носової порожнини проходить п'ять послідовних стадій: нюхових плакод, носової ямки, носових мішків, первинної носової порожнини і дефінітивної носової порожнини; в) у формуванні носової порожнини обов'язковою є фізіологічна атрезія ніздрів, носопіднебінних каналів і протоки лемешево-носового органа, яка за часом передує горизонталізації піднебінних відростків. Лемешево-носовий орган у вивчених видів закладається як ділянка епітелію в передньо-нижньому відділі носової перегородки, має медіальну орієнтацію і сполучається з носовою порожниною. Залози верхньощелепної пазухи у більшості видів починають розвиватися на 12-13-й стадіях, респіраторні – на 15-16-й стадіях ембріогенезу. Лемешево-носова і нюхові залози формуються відносно пізно – на 14-15-й стадіях. Закладка носових залоз у білого щура відбувається в більш ранні терміни. Закономірності морфогенезу носових залоз полягають у певній послідовності їх розвитку: в першу чергу закладається бічна носова залоза, потім залози верхньощелепної пазухи, респіраторні та нюхові. У зародків 16-ї стадії розвитку в носовій порожнині є такі залози: парна латеральна носова залоза (за винятком людини), одиничні респіраторні, верхньощелепні та нюхові залози. У деяких тварин виявлено дві пари передніх присередніх залоз (гризуни) і парна лемешево-носова залоза (гризуни, хижі).

С целью выяснения общих закономерностей и видовых особенностей пренатального морфогенеза структур носовой области человека и некоторых млекопитающих исследовано 75 препаратов зародышей и предплодов человека и 85 препаратов млекопитающих разных периодов пренатального развития с использованием комплекса методов морфологического исследования (антропометрия, морфометрия, микроскопия, трехмерное компьютерное реконструирование, статистический анализ). Установлено, что морфогенезу носовой области млекопитающих присущи следующие общие закономерности: а) развитие носовой полости начинается с носовых плакод, которые имеют эктодермальное происхождение; б) формообразование носовой полости проходит пять последовательных стадий: обонятельной плакоды, носовой ямки, носовых мешков, первичной носовой полости и дефинитивной носовой полости; в) в формировании носовой полости обязательной является физиологичная атрезия ноздрей, носонебных каналов и протоки сошниково-носового органа, которая по времени предшествует горизонтализации небных отростков. Сошниково-носовой орган у изученных видов закладывается как участок эпителия в передненижнем отделе носовой перегородки, имеет медиальную ориентацию и сообщается с носовой полостью. Железа верхнечелюстного синуса у большинства видов начинает свое развитие на 12-13-й стадия, респираторная – на 15-16-й стадиях эмбриогенеза. Сошниково-носовая и обонятельная железы формируются относительно поздно – на 14-15-й стадии. Закладка носовой железы у белой крысы происходит в более ранние сроки. Закономерность морфогенеза носовых желез заключается в определенной последовательности их развития: в первую очередь закладываются латеральные носовые железы, потом железы верхнечелюстного синуса, респираторные и обонятельные. У зародышей 16-й стадии развития в носовой полости есть следующие железы: парная латеральная носовая железа (за исключением человека), единичные респираторные, верхнечелюстные и обонятельные железы. У некоторых животных обнаружено две пары передних медиальных желез (грызуны) и парная сошниково-носовая железа (грызуны, хищные).

The aim of the study was to determine general regularities and specific features of prenatal morphogenesis of nasal region and structures in a human being and some mammals. We studied 75 specimens of human fetuses and embryos and 85 mammals' specimens in different periods of prenatal development by using complex of morphological methods (anthropometry, morphometrics, microscopy, three-dimensional computer constructing, and statistical analysis). It has been determined that morphogenesis of the nasal region in mammals has the following general features: a) development of the nasal cavity begins with nasal placodes that have ectodermal origin; b) formation of the nasal cavity passes five sequential stages: the olfactory placode, nasal fossa, nasal sacks, primary nasal cavity and definitive nasal cavity; c) the formation of nasal cavity obligatory includes physiological atresia of nostrils, nasal-palatine channels and ducts of vomeronasal organ which precedes the process of palatine processes becoming horizontal. Vomeronasal organ in studied species is established as a region of epithelium in the anterio-inferior part of the nasal septum, has medial orientation and is connected with nasal cavity. Majority of studied species show that glands of maxillary sinus begin their development on the 12-13th stage of embryogenesis, respiratory glands – on 15-16th. Vomeronasal and olfactory glands glands begin to form later on 14-15th stages. Formation of nasal glands in white rats occurs at earlier stages. Regularities of nasal glands morphogenesis have certain development sequences: first develops lateral nasal gland, then maxillary sinus glands, then respiratory and olfactory. Nasal cavity of embryos at 16th stage of development includes the following glands: pair lateral nasal gland (except humans), single respiratory, olfactory and maxillary glands. In some animals two pairs of anterior medial glands (in rodents) and a pair of vomeronasal nasal glands (in rodents and carnivores) were identified.