Особливості функціонального стану системи мати-плацента-плід у вагітних із плацентарною дисфункцією

Abstract

Серед причин, які призводять до антенатального ураження плода, а саме його гіпоксії, гіпотрофії, анте- та інтранатального дистресу, є плацентарна дисфункція (ПД). Перинатальна смертність у жінок, які перенесли ПД, серед доношених новонароджених становить 10,3‰, серед недоношених новонароджених – 49‰. Перинатальна захворюваність при ПД сягає 700‰, а смертність – 20%. Мета. Дослідити функціональний стан фетоплацентарного комплексу (ФПК) у вагітних із ПД. Матеріал та методи. Досліджено функціональний стан ФПК у 104 пацієнток із ПД (основна група) і у 136 жінок із неускладненим перебігом вагітності та пологів (контрольна група) із застосуванням ультразвукової плацентографії, доплерометрії. Результати дослідження. Встановлено, що ультразвуковими особливостями плацентарної дисфункції були: невідповідність ступеня зрілості плаценти терміну гестації, достовірне потовщення плаценти, її гіпоплазія, зменшення ехогенності, маловоддя. Доплерометричні ознаки порушення матково-плацентарного кровотоку: високий периферійний судинний опір як в домінантних, так і в субдомінантних маткових артеріях (МА), а також патологічна асиметрія кровотоку в МА. Плодово-плацентарний кровообіг на тлі ПД характеризувався зниженням кінцевої діастолічної швидкості кровотоку в артеріях пуповини, підвищенням периферійного судинного опору плодової частини плаценти і зниженням плацентарного коефіцієнту. Особливістю фетального кровоплину у вагітних із ПД вважаємо достовірне зниження середнього значення як індексів судинного опору в середній мозковій артерії плода, так і зниження це ребро-умбілікального індексу. Висновки. У вагітних із плацентарною дисфункцією гемодинамічні зміни в матково-плацентарному басейні супроводжуються зменшенням інтенсивності плацентарно-плодового кровотоку і в 16,3% випадків централізацією кровообігу плода. Своєчасне проведення доплерометрії є важливим як у діагностиці компенсаторних можливостей ФПК, так і під час визначення правомірно обгрунтованої акушерської тактики.

Среди причин, которые приводят к антенатальному поражению плода, а именно его гипоксии, гипотрофии, анте- и интранатальному дистрессу, является плацентарная дисфункция (ПД). Перинатальная смертность у женщин, перенесших ПД, среди доношенных новорожденных составляет 10,3‰, среди недоношенных новорожденных – 49‰. Перинатальная заболеваемость при ПД достигает 700 ‰, а смертность – 20% Цель. Исследовать функциональное состояние фетоплацентарного комплекса (ФПК) у беременных с ПД. Материал и методы. Исследовано функциональное состояние ФПК у 104 пациенток с ПД (основная группа) и в 136 женщин с неосложненным течением беременности и родов (контрольная группа) с применением ультразвуковой плацентографии, допплерометрии. Результаты исследования. Определено, что ультразвуковыми особенностями плацентарной дисфункции были несоответствие степени зрелости плаценты сроку гестации, достоверное утолщение плаценты, ее гипоплазия, уменьшение эхогенности плаценты, маловодие. Допплерометрические признаки нарушения маточно-плацентарного кровотока: высокое периферическое сосудистое сопротивление как в доминантных, так и в субдоминантных МА, патологическая ассимметрия кровотока в МА. Гемодинамика плодово-плацентарного кровообращения на фоне ПД характеризовалась снижением конечной диастолической скорости кровотока, что проявлялось повышением периферического сосудистого сопротивления плодовой части плаценты, снижением плацентарного коэффициента. Особенностью фетального кровотока у беременных с ПД считаем достоверное снижение как среднего значения индексов сосудистого сопротивления в средней мозговой артерии плода, так и достоверное снижение церебро-умбиликального индекса. Вывод. У беременных с плацентарной дисфункцией гемодинамические изменения в маточно-плацентарного бассейне сопровождаются уменьшением интенсивности плацентарно-плодового кровотока и в 16,3% случаев централизацией кровообращения плода. Своевременное проведение допплерометрии есть важным как в диагностике компенсаторных возможностей ФПК, так и во время определения правомерно обоснованной акушерской тактики.

Among the causes that lead to antenatal affliction of the fetus, namely its hypoxia, hypotrophy, ante- and intranatal distress, is placental dysfunction (PD). Perinatal mortality in PDs is 10.3‰ in newborn infants, 49 ‰ – in preterm infants. Perinatal morbidity with PD reaches 70‰, and mortality rate – 20%. Objective. To investigate the functional state of the fetoplacental complex (FPС) in pregnant women with PD. Material and methods. The functional status of the FPC in 104 patients with PD (main group) and in 136 women with uncomplicated pregnancy and delivery (control group) using ultrasound placentalography. Dopplerometry was examined. Research results. The ultrasound characteristics of the placental dysfunction were the following: discrepancy between the degree of maturity of the placenta of the gestation period, true thickening of the placenta, its hypoplasia, reduction of echogenicity of the placenta, oligohydramnios. Dopplerometric signs of disorder of the utero-placental blood flow were high peripheral vascular resistance, both in dominant and in subdominant UA, asymmetry of blood flow in UA. Hemodynamics of fetal-placental circulation against the ground of PD was characterized by a decrease in the final diastolic blood flow velocity, which was manifested by an increase resistance in the peripheral vascular of the fetal part of the placenta, decrease in placental coefficient. The peculiarity of fetal blood flow in pregnant women with PD was the decrease in the mean value of vascular resistance indices in the middle cerebral artery of the fetus and a significant decrease in the cerebral-umbilical index. Conclusions. In pregnant women with placental dysfunction hemodynamic changes in the utero-placental complex are associated with decrease in the intensity of placental-fetal blood flow and in 16.3% of cases by centralization of the fetal circulation. Timely Dopplerometry is important both in the diagnosis of the compensatory capabilities of the FPK, and during determination of reasonable suggested obstetrical tactics.