Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал:
http://dspace.bsmu.edu.ua:8080/xmlui/handle/123456789/16282
Назва: | Ультразвукові параметри екстраембріональних структур в періоді формування плацентарного комплексу у жінок на тлі запальних захворювань жіночих статевих органів |
Інші назви: | Ультразвуковые параметры экстраэмбриональных структур в период формирования плацентарного комплекса женщин на фоне воспалительных заболеваний женских половых органов Ultrasonic parameters of extraembryonic structures during the period of placental complex formation in women with pelvic inflammatory diseases |
Автори: | Гошовська, Аліса Володимирівна Гошовський, В.М. Якубовська, А.А. |
Ключові слова: | плацентарна дисфункція жовточний мішок жовте тіло хоріальна, амніотична порожнина запальні захворювання жіночих статевих органів плацентарная дисфункция желточный мешок желтое тело хориальная, амниотическая полость воспалительные заболевания женских половых органов placental dysfunction yolk sac yellow body choroidal, amniotic cavity inflammatory diseases of female genital organs |
Дата публікації: | 2018 |
Видавництво: | Клінічна анатомія та оперативна хірургія |
Короткий огляд (реферат): | Одним з найважливіших пускових механізмів розвитку плацентарної дисфункції є дифузно-перфузійна недостатність матково-плацентарного, внутрішньо-плацентарного та плодово-плацентарного кровообігу. Водночас спостерігаються порушення транспортної, трофічної, ендокринної, метаболічної та антитоксичної функцій плаценти, що і призводить до патології плода та новонародженого. Найважливішу роль у виникненні плацентарної дисфункції відіграє своєчасна діагностика даної патології та прогнозування її розвитку. Тому дослідження екстраембріональних структур у жінок з інфекціями статевих шляхів є актуальним методом діагностики розвитку первинної плацентарної дисфункції. Для оцінки функціонального стану формування плацентарного кровообігу на етапі формування первинної плацентарної дисфункції на тлі запальних захворювань жіночих статевих органів нами застосовано визначення ехографічних параметрів ектраембріональних структур (об’єм жовточного мішка, жовтого тіла, хоріальної, амніотичної порожнини, локалізація хоріона ) у жінок основної та контрольної груп. Дослідження проводилось за допомогою трьохмірної програми VOCAL тримірної ехографії. Відповідно до поставленої мети було проведено ультразвукове дослідження 67 жінкам в 6-7 та 12-14 тижнів гестації. До основної групи входили 37 жінок з ознаками запальних захворювань жіночих статевих органів, до контрольної групи залучено 30 жінок практично здорових. Дослідження екстраембріональних структур у жінок з інфекціями статевих шляхів є актуальним методом діагностики розвитку первинної плацентарної дисфункції. One of the most important triggers for PD development is the diffuse-perfusion failure of uteroplacental, intraplacental and fetus-placental circulation. In this case, there are violations of transport, trophic, endocrine, metabolic and antitoxic functions of the placenta, which leads to the pathology of the fetus and the newborn. In order to evaluate the functional status of the FPC at the stage of the primary placental dysfunction formation in women with pelvic inflammatory diseases, we used the determination of the echographic extraembryonic structures’ parameters (volume of the yolk sac, corpus luteum, choroidal and amniotic cavity, localization of the chorion) in the women of the main and control groups, 6-7 and 12-14 weeks of gestation. Determination of the yolk sac volume, corpus luteum, choroidal and amniotic cavity, chorion localization was carried out by the three-dimensional VOCAL echography program. According to the goal, an ultrasound examination was performed on 67 women in 6-7 and 12-14 weeks of gestation. The main group consisted of 37 women with signs of inflammatory diseases of female genital organs, a control group of 30 women was practically healthy Investigation of extraembryonic structures in women with genital tract infections is an actual method of diagnosing the development of primary placental dysfunction. Одним из важнейших пусковых механизмов развития ПД является диффузно-перфузионная недостаточность маточно-плацентарного, внутренне-плацентарного и плодово-плацентарного кровообращения. При этом наблюдаются нарушения транспортной, трофической, эндокринной, метаболической и антитоксической функций плаценты, что и приводит к патологии плода и новорожденного. Для оценки функционального состояния ФПК на этапе формирования первичной плацентарной дисфункции на фоне воспалительных заболеваний ЖСО нами было применено определение эхографических параметров ектраембриональних структур (объем желточного мешка, желтого тела, хориальной, амниотической полости, локализация хориона) у женщин основной и контрольной групп в 6-7 и 12-14 недель гестации. Определение объема желточного мешка, желтого тела, хориальной, амниотической полости и локализации хориона проводилось с помощью трехмерной программы VOCAL трехмерной эхографии. Согласно поставленной цели было проведено ультразвуковое исследование 67 женщин в 6-7 и 12-14 недель гестации. Основную группу составили 37 женщин с признаками воспалительных заболеваний женских половых органов, контрольную группу составили 30 женщин, практически здоровых. Исследование экстраэмбриональных структур у женщин с инфекциями половых путей является актуальным методом диагностики развития первичной плацентарной дисфункции. Одним из важнейших пусковых механизмов развития ПД является диффузно-перфузионная недостаточность маточно-плацентарного, внутренне-плацентарного и плодово-плацентарного кровообращения. При этом наблюдаются нарушения транспортной, трофической, эндокринной, метаболической и антитоксической функций плаценты, что и приводит к патологии плода и новорожденного. Для оценки функционального состояния ФПК на этапе формирования первичной плацентарной дисфункции на фоне воспалительных заболеваний ЖСО нами было применено определение эхографических параметров ектраембриональних структур (объем желточного мешка, желтого тела, хориальной, амниотической полости, локализация хориона) у женщин основной и контрольной групп в 6-7 и 12-14 недель гестации. Определение объема желточного мешка, желтого тела, хориальной, амниотической полости и локализации хориона проводилось с помощью трехмерной программы VOCAL трехмерной эхографии. Согласно поставленной цели было проведено ультразвуковое исследование 67 женщин в 6-7 и 12-14 недель гестации. Основную группу составили 37 женщин с признаками воспалительных заболеваний женских половых органов, контрольную группу составили 30 женщин, практически здоровых. Исследование экстраэмбриональных структур у женщин с инфекциями половых путей является актуальным методом диагностики развития первичной плацентарной дисфункции. |
URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): | http://dspace.bsmu.edu.ua:8080/xmlui/handle/123456789/16282 |
Розташовується у зібраннях: | Статті. Кафедра акушерства, гінекології та перинатології |
Файли цього матеріалу:
Файл | Опис | Розмір | Формат | |
---|---|---|---|---|
КАОХ_2018_2_027.pdf | 577.62 kB | Adobe PDF | Переглянути/Відкрити |
Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.