Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал:
http://dspace.bsmu.edu.ua:8080/xmlui/handle/123456789/16202
Назва: | ОВАРІАЛЬНІ ФАКТОРИ В ПАТОГЕНЕЗІ ХРОНІЧНОЇ АНОВУЛЯЦІЇ ПРИ СИНДРОМІ ПОЛІКІСТОЗНИХ ЯЄЧНИКІВ |
Автори: | Семенина, Г. Б. Паньків, В. І. Пашковська, Н. В. Коритко, О.О. Паньків, І. В. |
Ключові слова: | polycystic ovary syndrome anti-Mullerian hormone apoptosis hyperinsulinemia insulin resistance синдром поликистозных яичников антимюллеров гормон апоптоз гиперинсулинемия инсулинорезистентность синдром полікістозних яєчників антимюллерівський гормон гіперінсулінемія інсулінорезистентність апоптоз |
Дата публікації: | 2020 |
Видавництво: | Проблеми ендокринної патології № 1, 2020. С.65-71. |
Короткий огляд (реферат): | Вступ. Синдром полікістозних яєчників (СПКЯ) містить дефекти первинних клітинних механіз- мів, які розвиваються за наявності хронічної ановуляції і гіперандрогенії. При СПКЯ надають особливого значення взаємозв’язку між різними параметрами. Одну з основних патофізіологічних гіпотез було запропоновано для уточнення клінічних даних, пов’язаних з наявністю оваріальних факторів. Мета. Визначити концентрацію інгібітора апоптозу — розчинного sFasL у сироватці крові і проаналі- зувати особливості його вмісту залежно від клінічних, метаболічних та морфологічних особливостей захворювання. Матеріали і методи. 68 жінок репродуктивного віку розділені на три групи. Основну групу склали 26 пацієнток із СПКЯ, у яких була проведена резекція яєчників. Групу порівняння скла- ли 22 пацієнтки, яким проводилося хірургічне лікування, включаючи резекцію або біопсію яєчників внаслідок гінекологічної патології, відмінної від СПКЯ. 20 здорових жінок сформували контрольну групу. Результати. Імуногістохімічне визначення вмісту антимюллерівського гормону (АМГ) у фолі- кулярних клітинах біоптатів яєчників показало, що у жінок із СПКЯ спостерігається більш високий рівень АМГ у гранульозних клітинах на всіх стадіях фолікулогенезу, а також відсутнє зниження рівня АМГ в міру росту антральних фолікулів, яке спостерігається в нормі. Висувається гіпотеза, що гіперпродукція АМГ гормону, який має виражений інгібуючий вплив на фолікулярний апарат, може призводити до порушення фолікулогенезу і овуляції. СПКЯ характеризується достовірним підви- щенням вмісту в сироватці крові інгібітора апоптозу sFas в порівнянні з жінками контрольної групи. Максимальні показники sFas визначаються у жінок із СПКЯ з ожирінням, а також у пацієнток з ін- сулінорезистентністю незалежно від маси тіла. Висновок. Підвищення експресії інгібітора апоптозу є фактором, що сприяє персистенції атретичних фолікулів, активації проліферативних процесів у те- ка-клітинах і стромі полікістозних яєчників, гіперпластичним процесам ендометрію у жінок із СПКЯ. |
URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): | http://dspace.bsmu.edu.ua:8080/xmlui/handle/123456789/16202 |
Розташовується у зібраннях: | Статті. Кафедра клінічної імунології, алергології та ендокринології |
Файли цього матеріалу:
Файл | Опис | Розмір | Формат | |
---|---|---|---|---|
Стаття_ПЕП_2020_1.pdf | 298.8 kB | Adobe PDF | Переглянути/Відкрити |
Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.