The long term follow-up of internal fracture fixation with metal versus polymeric fixation devices

Abstract

Clinical and radiological examinations of patients after internal fixation of methaepyphyseal fracture have proved that both polymeric materials (polyglycolide and polyamide-12) possess high extent of biological compatibility. Polymeric fixation devices have not produced any negative effect on normal physiological regeneration of the bone tissue at the fractured segment within 10 to 44 years of follow-up. Therefore these materials can be safely used for manufacturing bone fixation devices for internal fixation fractures of methaepiphyseal areas.

Проведені дослідження, з застосуванням клінічних та рентгенологічних обстежень доводять, що патологічних змін кісткової тканини в ділянках синтезованих консолідованих метаепіфізарних переломів в оперативному лікуванні яких застосовувалися фіксатори, виготовлені з полімерних матеріалів полігліколіду та поліаміду П-12, не виявлено на протязі всього терміну спостережень від 10 до 44 років після оперативного втручання. Обидва полімерні матеріали виявлять високу біосумісність, що дозволяє безпечно застосовувати фіксатори виготовлені з даних матеріалів для остеосинтезу метаепіфізарних переломів.

Проведенные исследования с использованием клинических и рентгенологических методов исследования подтверждают, что патологических изменений в костной ткани в местах синтезированных консолидированных метаэпифизарных переломов, в оперативном лечении которых использовались фиксаторы, изготовленные из полимерных материалов полигликолида и полиамида-12, не выявлено на протяжении всего срока наблюдения – от 10 до 44 лет после оперативного вмешательства. Оба полимерных материала демонстрируют высокую биологическую совместимость, что позволяет безопасно использовать фиксаторы, изготовленные из данных материалов для остеосинтеза метаэпифизарных переломов.