Патогенетичні аспекти комплексного лікування гострого перитоніту

Abstract

Наведено аналіз клініко-імунологічного обстеження 49 хворих на різні форми перитоніту. Доведено, що в умовах виснаження функціональної здатності захисних механізмів та вторинного імунодефіциту у хворих з ІІІ-Б, ІV ступенем тяжкості перитоніту проведення імуностимуляції є недоцільним. З метою корекції вторинного імунодефіциту в комплексному лікуванні обґрунтовано введення плазми донорів-реконвалесцентів, що перехворіли на гострий перитоніт.

Приведен анализ клинико-иммунологческого обследования 49 больных с разными формами перитонита. Доказано, что в условиях изнеможения функциональных возможностей защитных механизмов и вторичного иммунодефицита больных ІІІ-Б, ІV степенем тяжести перитонита, проведение иммуностимуляции есть не коректным. С целью коррекции вторичного иммунодефицита в комплексном лечении обосновано введение плазмы доноров-реконвалесцентов, переболевших острым перитонитом.

The analysis of clinical and immunological examination of 49 patients with various forms of peritonitis is presented. It is proved that under conditions of failure of functional abilities of the protective mechanisms and secondary immunodeficiency in patients with III-B, IV severity of peritonitis initiation of immune stimulation is not correct. Introduction of plasma of donors-reconvalescents who recovered after acute peritonitis is reasonable to correct secondary immunodeficiency in a comprehensive treatment.