Застосування методу тривимірної реконструкції при морфологічному дослідженні сухожилкових струн лівого шлуночка серця людини

Abstract

Мета роботи – визначити властивості сухожилкових струн лівого шлуночка серця людини комплексом морфологічних методів дослідження з використанням методу тривимірної реконструкції. Матеріал і методи. Для дослідження використані макроскопічний метод, методи світлової мікроскопії та тривимірної реконструкції. Матеріалом для дослідження послужили сухожилкові струни лівих шлуночків 45 сердець людей зрілого віку. Результати. За допомогою макроскопічного методу та методу світлової мікроскопії проведено дослідження типових сухожилкових струн мітрального клапана, які у вигляді тяжів простягаються від верхівок соскоподібних м’язів і сполучаються зі стулками клапана, та несправжніх сухожилкових струн, які на відміну від типових, не прикріплюються до стулок мітрального клапана, а ектопічно фіксуються до вільних стінок шлуночка, міжшлуночкової перегородки або соскоподібних м’язів. За допомогою світлооптичного методу визначено, що типові сухожилкові струни утворені одним центрально розташованим колагеновим стрижнем, оточені периферійно розташованим колагеново-еластичним шаром та вистелені зовні ендотелієм. На основі проведених досліджень несправжні сухожилкові струни, за гістологічною будовою їх стрижнів, поділені на струни фіброзного, фіброзно-м’язового та м’язового типів. Моделі просторової організації типових та несправжніх сухожилкових струн лівого шлуночка серця людини відтворили обриси і характер поверхні струн, а також показали просторову взаємодію структурних компонентів їх внутрішнього вмісту з розрахунком параметрів їх відносної площі. Висновок. У роботі представлені результати макроскопічного, мікроскопічного дослідження та моделі просторової організації типових та несправжніх сухожилкових струн лівого шлуночка серця людини, які вказують на відмінність їх структурної організації.

Цель работы – определить свойства сухожильных хорд левого желудочка сердца человека комплексом морфологических методов исследования с использованием метода трехмерной реконструкции. Материал и методы. Для исследования были использованы макроскопический метод, метод световой микроскопии и трехмерной реконструкции. Материалом для исследования послужили сухожильные хорды левых желудочков 45 сердец людей зрелого возраста. Результаты. С помощью макроскопического метода и метода световой микроскопии проведено исследование типичных сухожильных хорд митрального клапана, которые в виде тяжей простираются от верхушек сосочковых мышц и сочетаются со створками клапана, и ложных сухожильных хорд, которые в отличие от типичных, не прикрепляются к створкам митрального клапана, а эктопически фиксируются к свободным стенкам желудочка, межжелудочковой перегородке или сосочковым мышцам. С помощью светооптического метода определено, что типичные сухожильные хорды образованы одним центрально расположенным коллагеновым стержнем, окруженным периферически расположенным коллагеново-эластическим слоем и выстелены снаружи эндотелием. На основе проведенных исследований ложные сухожильные хорды по гистологическому строению их стержней поделены на хорды фиброзного, фиброзно-мышечного и мышечного типов. Воспроизведенные модели пространственной организации типичных и ложных сухожильных хорд левого желудочка сердца человека воспроизвели очертания и характер поверхности хорд, а также показали пространственное взаимодействие структурных компонентов их внутреннего содержимого с расчетом параметров их относительной площади. Вывод. В работе представлены результаты макроскопического, микроскопического исследования и модели пространственной организации типичных и ложных сухожильных хорд левого желудочка сердца человека, которые указывают на различие их структурной организации.

Objective – to determine the properties of chordae tendineae of the human’s heart left ventricle by a complex of morphological methods of investigation using the method of three-dimensional reconstruction. Material and methods. The macroscopic method, methods of light microscopy and three‑dimensional reconstruction were used for the study. The material for the study was the chordae tendineae of the left ventricles of 45 hearts of people of mature age. Results. By using the macroscopic method and method of light microscopy, a typical mitral valve chordae tendineae, that in the form of strands extend from the apex of papillary muscles and combined with valve’s cusps, and false chordae tendineae, that unlike typical ones, do not attach to the mitral valve cusps, but are ectopically fixed to the free walls of the left ventricle, interventricular septum or papillary muscles were studied. The light microscopy method showed that the typical chordae tendineae formed by one centrally located collagen core, surrounded by the peripherally located collagen-elastic layer and lined by the endothelium outside. Based on the studies, the false chordae tendineae by histological structure of their core have been divided into the fibrous, fibro-muscular and muscular types. The reproduced models of the spatial organization of the typical and false chordae tendineae of the left ventricle of the human heart reproduced the outlines and character of the surface of the chords, and showed the spatial interaction of the structural components of their inner contents with the calculation of the parameters of their relative area. Conclusion. The paper presents the results of macroscopic, microscopic research and models of the spatial organization of typical and false chordae tendineae of the human heart left ventricle, which indicate a difference in their structural organization.