Визначення проспективної тактики лікування перших нападів бронхіальної астми у дітей раннього віку

Abstract

На основі обстеження 100 пацієнтів раннього віку, які проходили лікування з приводу загострення бронхіальної астми в ОДКЛ №1 м. Чернівці, визначено клінічні чинники ризику розвитку тяжких нападів захворювання (наявність обтяженого конституційного та спадкового алергологічного анамнезу, суттєве подовження фази видиху, ознаки ексикозу, виражена тахікардія в стані спокою), вивчено показники їх атрибутивного та відносного ризиків, для підвищення ефективності стартової терапії перших нападів БА. За наявності зазначених факторів ризику при поступленні, діти, хворі на бронхіальну астму, потребували більш активного лікування вже з перших днів перебування в стаціонарі, на що вказували високі показники атрибутивного та відносного ризиків. Використання системних глюкокортикостероїдів у комбінації із селективними  адреноміметиками в лікуванні дітей раннього віку, хворих на бронхіальну астму супроводжувалось зниженням показників атрибутивного та відносного ризиків несприятливого перебігу нападу бронхіальної астми і становили відповідно 54,6% та 76,4% 95% СІ (58-74), мінімальна кількість хворих, яку необхідно пролікувати для отримання одного позитивного результату, склала 2,8 (1,4-3,4), а без застосування системних глюкокортикостероїдів представлені показники ефективності лікування склали відповідно 46,4%, (54-82), 68,2%, 3,7 (1,5-4,1). Ключові слова: діти раннього віку, бронхіальна